Каналетто
.svg){kind=small}
Джова́нні-Анто́ніо Кана́ль (італ. Giovanni Antonio Canal, відомий за ім'ям Canaletto — Канале́тто; 18 жовтня 1697, Венеція — 19 квітня 1768, Венеція) — італійський художник, голова венеційської школи ведутистів, майстер міських пейзажів у стилі бароко.
Каналетто разом з Джамбаттиста Піттоні та Тьєполо утворюють так зване об'єднання традиційних великих Старих майстрів цього періоду. Прізвище Каналетто, крім Антоніо Каналя, мав і його небіж Бернардо Белотто, теж знаменитий пейзажист.
Народився 7 жовтня 1697 року у Венеції. Навчався живопису у свого батька Бернардо Каналя, театрального художника.
У 1719 відвідав Рим, де ознайомився з творчістю знаменитого ведутиста Джованні-Паоло Панніні. Після цього став писати сам свої відомі види рідної йому Венеції. Першою роботою Каналя, яка достеменно відома дослідникам, адже має авторський підпис, є «Архітектурне капріччо» (1723).
На відміну від більшості художників того часу Каналетто на ранньому етапі своєї творчості малював свої види (ведути) відразу з натури, не роблячи попередньо замальовок та ескізів. Вже згодом митець почав писати в студії, використовуючи камеру-обскуру.
Чимало робіт Каналетто були з успіхом продані англійцям, що приїжджали до Венеції на навчання. У 1740 році це перестало бути джерелом прибутків: розпочалась війна за «австрійську спадщину», і британці все рідше навідувалися до Європи.
У 1746-му особисто їде до Лондона, щоб бути ближчим до основних покупців своїх картин. Упродовж дев'яти років митець прожив у Англії. В цей час він малював види місцевих міст, палаців і садиб. Деякі дослідники творчості художника відзначають шаблонність і вторинність у творчості художника цього періоду, подеколи навіть техніка виконання робіт не подобалася місцевим тогочасним замовникам.
У 1755-му повернувся до Венеції. 1763-го обраний до складу Венеційської академії мистецтв.
Художнє надбання майстра мало свій вплив на сучасників. Племінник художника навчався у нього і навіть його прізвище зробили подвійним: Каналетто-Беллотто, аби відрізняти майстрів. Цікаві твори залишив і маловідомий послідовник Каналетто, якого називають Псевдо-Каналетто, хоча він розробляв дещо іншу тематику в ведуті.
- «Митна пристань у Венеції», 1724—1730. Музей історії мистецтв, Відень.
- «Вид басейну святого Марка з боку мису Догана», 1730—1735. Пінакотека Брера, Мілан.
- «Вид Великого каналу у бік мису Догана», 1730—1735. Пінакотека Брера, Мілан.
- «Прато-делла-Валле у Падуї», 1741—46. Музей Польді-Пеццолі, Мілан
- Бароко
- Живопис бароко
- Капріччо (жанр)
- Венеційська школа
- Ведута
- Офорт
- Графіка
- 8123 Каналетто — астероїд, названий на честь художника[16].
- ↑ Constable W. G. Encyclopædia Britannica
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija / за ред. A. Vujić — LZMK, 2005.
- 1 2 3 4 Зведений список імен діячів мистецтва
- 1 2 RKDartists
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ https://collections.vam.ac.uk/item/O132458/capriccio-ruined-bridge-with-figures-oil-painting-canaletto-giovanni-antonio/
- ↑ Stichting Kunst & Historisch Bezit ASR (unspecified title) — Stichting Kunst & Historisch Bezit ASR, 2019.
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/1539/giovanni-antonio-canal-called-canaletto/objects
- ↑ https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6227300f/f27.item
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/116261
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0264_III
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
