Деніел Канеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Деніел Канеман
Daniel Kahneman
Daniel KAHNEMAN.jpg
Народився 5 березня 1934 (84 роки)
Тель-Авів, підмандатна Палестини
Громадянство
(підданство)
Flag of Israel.svg Ізраїль
Flag of the United States.svg США
Національність Сполучені Штати, Ізраїль
Діяльність психолог, економіст, викладач університету
Alma mater Єврейський університет
Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь Психологія, економіка
Заклад

Принстонський університет 1993 - Каліфорнійський університет, Берклі 1986—1993 Університет Британської Колумбії 1978—1986 центру перспективних досліджень в області поведінкових наук 1972—1973

Єврейський університет в Єрусалимі 1961—1977
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Науковий керівник Susan M. Ervin-Tripp[d]
Член Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Американське філософське товариство[d] і Society of Experimental Psychologists[d]
У шлюбі з Anne Treisman[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (2002)
Особ. сторінка princeton.edu/~kahneman

Деніел Канеман у Вікісховищі?

Деніел Канеман ( іврит : דניאל כהנמן, народився 5 березня 1934), американо-ізраїльський[en] психолог. 2002 року вони з Верноном Смітом отримали Нобелівську премію з економіки. Канеман відомий своїми працями з когнітивної психологіїтеорії прийняття рішень та поведінкової економіки. Його емпіричні дослідження спростовують ті припущення про людську раціональність, які довгий час лежали в основі соціологічної теорії Чиказької школи та вільних, ринково орієнтованих економік.

Амос Тверські і Канеман заклали основи для розуміння загальнолюдських помилок, які виникають через стереотипи та упередження, і розвинули теорію перспективи. Канеман був у 2002 році  нагороджений Нобелівською премією з економіки за дослідження теорії перспективи.

У 2011 році увійшов до списку провідних світових мислителів за версією журналу «Foreign Affairs». У тому ж році була опублікована і стала світовим бестселером його книга Мислення швидке й повільне, у якій він коротко виклав суть свого дослідження.

Наразі він є почесним професором психології та зв'язків з громадськістю Принстонського університету школи Вудро Вільсона. Канеман є партнером-засновником TGG групи, консалтингової компанії з бізнесу та доброчинності. 

Біографія[ред.ред. код]

Деніел Канеман народився в Тель-Авіві в 1934 році, де його мати Рейчел перебувала певний час. Він провів свої дитячі роки в Парижі, Франція, куди батьки емігрували з Литви на початку 1920-х років. Канеман і його родина жили в Парижі на момент його окупації нацистською Німеччиною в 1940 році. Його батька заарештували під час першої великої облави на євреїв Франції, але він був звільнений через шість тижнів на вимогу свого роботодавця. Сім'я переховувалась до самого кінця війни, змогли вижити всі, окрім батька Канемана, який загинув через цукровий діабет у 1944 році. Деніел Канеман разом з сім'єю переїхав до Палестини, підмандатної на той час Британії, у 1948 році, прямо перед становленням держави Ізраїль.

Канеман згадує момент зі свого життя в окупованій нацистами Франції, яким часто пояснює, чому він вирішив працювати у сфері психології:

Це було десь наприкінці 1941, чи на початку 1942. Євреї були зобов'язані носити Зірку Давида і для них була введена комендантська година після 6-ої вечора. Загравшись з другом, я повертався занадто пізно. Коли я йшов порожньою вулицею, одягнувши светр навиворіт, то побачив німецького солдата, що йшов мені назустріч. На ньому була одна з тих чорних військових форм, яку мені заповідали боятися понад усе — форма «есесівця». Коли ми порівнялись, я пришвидшив свій крок і помітив, що він на мене пильно дивиться. Потім він підкликав мене до себе, взяв на руки і обійняв. Я боявся, що він помітить зірку на моєму светрі. Він говорив мені щось схвильовано по-німецьки. Опустивши мене на землю, він відкрив свій гаманець, показав мені фото хлопчика, і дав трохи грошей. Я пішов додому з повною впевненістю в тому, що моя мати була права: людська сутність є невимовно складним і цікавим явищем. (Канеман, 2003)

Канеман отримав ступінь бакалавра наук в області психології і математики в Єврейському університеті в Єрусалимі у 1954 році. Після цього він служив, як військовий психолог Армії оборони Ізраїлю. Одним з його обов'язків було оцінювання кандидатів на професійну здатність для навчання в школі офіцерів, а також розробка тестів і вимірів для цієї мети. У 1958 році Деніел переїхав до Сполучених Штатів для здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук у Каліфорнійському університеті, Берклі.

В його дисертації (1961 р.) розглядались відносини між залежними в семантичному диференціалі та «дозволила мені займатися двома моїми улюбленими заняттями: аналізом складних кореляційних структур і програмуванням на ФОРТРАНі», як він потім згадував.

Академічна кар'єра [ред.ред. код]

Когнітивна психологія [ред.ред. код]

Канеман почав свою академічну кар'єру, як викладач психології в Єврейському університеті в Єрусалимі в 1961 році, де він згодом був призначений на посаду старшого викладача в 1966 році. Його ранні роботи пов'язані з проблематикою візуального сприйняття і увагою. Наприклад, його перша публікація в престижному журналі Science мала назву ​​"Залежність між діаметром зіниці ока і обсягом пам'яті" (Канеман, Бітті, 1966). Протягом цього періоду, Канеман був запрошеним вченим в Університеті штату Мічиган (1965—1966) і прикладної психології науково-дослідного відділу в Кембриджі(1968/1969, літо). Він був науковим співробітником Центру когнітивних досліджень і викладачем з психології в Гарвардському університеті в 1966—1967 роках.

Судження і прийняття рішень [ред.ред. код]

Цей період знаменує початок тривалої співпраці Канемана з Амосом Тверські. Разом Канеман і Тверські опублікували серію основних статей, переважно в області обмірковування і прийняття рішень, що призвело до публікації їх теорії перспективи в 1979 році. Канеман був нагороджений премією імені Нобеля з економіки в 2002 році за роботи з теорії перспектив.

У своїй Нобелівській біографії, Канеман стверджує, що його співпраця з Тверські почалася після того, як Канеман запросив Тверські дати лекцію на одному з семінарів в Єврейському університеті в 1968 або 1969 році, свою першу спільно написану працю, «Віра в закон малих чисел», науковці опубліковали в 1971 році. Вони опублікували також сім статей у наукових журналах в період 1971—1979 років. Крім «теорії перспектив», найвагомішою з-поміж цих статей стала робота «Судження в умовах невизначеності: евристика й упередження», яка була опублікована в престижному журналі Science і вводила у науковий дискурс поняття якорування.

Канеман залишив Єврейський університет в 1978 році, щоб зайняти посаду професора в Університеті Британської Колумбії. Цей крок практично ніяк не позначився на його співпраці з Тверські, Тверські перейшов до Стенфордського університету в тому ж році.

Поведінкова економіка [ред.ред. код]

Канеман і Тверські обидва працювали науковими співробітниками Центру перспективних досліджень в області поведінкових наук в Стенфордському університеті в 1977—1978 академічному році. Молодий економіст Річард Талер був запрошеним професором в Стенфордській філії Національного бюро економічних досліджень в цьому ж році. За Канеманом, «[Талер і я] скоро потоваришували, і відтоді значно вплинули на образ думок один одного». Спираючись на дослідження Канемана і Тверські, Талер опублікував роботу «До позитивної теорії споживчого вибору» в 1980 році, яку Канеман згодом назвав «основоположною працею з поведінкової економіки».

Канеман і Тверські і взяли активну участь у розробці нового підходу до економічної теорії, однак з цього часу науковці все менше працюють над спільними проектами. Вони будуть продовжувати публікувати певні праці разом до кінця життя, але період, коли Канеман працював майже виключно з Тверські закінчився в 1983 році, коли він опублікував дві статті з Енн Трейсмен, яка стала його дружиною у 1978 році.

Гедоністична психологія[ред.ред. код]

У 1990-х роках, фокус дослідження Канемана почав поступово переходити до сфери «гедоністичної психології». Згідно з Канеманом і його колегами, «гедоністична психологія — це вивчення того, що робить досвід і життя взагалі приємними чи неприємними. Це пов'язано з відчуттям задоволення і болю, інтересу і нудьги, радості і печалі, і задоволеності і незадоволеності. Вона також стосується цілої низки обставин, від біологічних до соціальних, від окремих моментів страждання і насолоди».

Важко точно визначити, коли дослідження Канемана почали зосереджуватися на гедонізмі, хоча, швидше за все, такий інтерес був зумовлений його роботою у сфері економічного поняття корисності. Продовжуючи вивчати теорію прийняття рішень, Канеман все ж більше уваги приділяє гедоністичній психології, що призвело до його спільної праці з Едом Дінером і Норбертом Шварцем.

Разом з Девідом Шкедом Канеман розробив поняття якорування, щоб пояснити, зокрема помилки людей при оцінці впливу різних сценаріїв розвитку на добробут у майбутньому (також відомі як афективне прогнозування, дослідженням якого згодом займався Деніел Гілберт). Певна «ілюзія» створюється тоді, коли люди переоцінюють значення впливу одного конкретного фактора на їх добробут, в той же час відкидаючи можливість існування численних інших факторів, які в більшості випадків мають значно більший вплив. Хорошим прикладом можуть служити написана Канеманом і Шкедом в 1998 році робота «Чи життя в Каліфорнії зробить людей щасливими? Якорування при оцінці рівня задоволеності життям». Згідно з цим дослідженням студенти на Середньому Заході США і в Каліфорнії мають однакові показники рівня задоволеності життям, але жителі Середнього Заходу думали, що їх каліфорнійські колеги є щасливішими. 

Викладання[ред.ред. код]

Канеман наразі є старшим науковим співробітником і заслуженим викладачем Принстонського університету та Школи громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона. Він також співробітник Єврейського університету та старший науковий співробітник Інституту Ґеллапа.

Особисте життя[ред.ред. код]

Канеман був одружений на знаменитій психологині Анні Трейсман з 1978 року до її смерті у 2018. З 2014 року вони жили у Берклі, штат Каліфорнія. Канеман був описаний як єврейський атеїст.

Нагороди та визнання [ред.ред. код]

Винайдені Канеманом поняття та феномени[ред.ред. код]

Опубліковані роботи [ред.ред. код]

Нижче наводиться частковий список публікацій.

Документи [ред.ред. код]

  • Канеман, D.; Бітті, J. (1966). «Діаметр зіниці і навантаження на пам'ять». Наука 154 (3 756) :. 1583—1585 DOI : 10.1126 / science.154.3756.1583. PMID 5924930 .
  • Тверскі,.; Канеман, Д. (1971). «Віра в закон малих чисел». Psychological Bulletin 76 (2) :. 105—110 DOI : 10,1037

/ h0031322 .

  • Канеман, D.; Тверскі А. (1972). «Суб'єктивна ймовірність: суд репрезентативності». Когнітивна психологія 3 (3) :. 430—454 DOI : 10,1016 / 0010-0285 (72) 90016-3 .
  • Канеман, Д. (1973). Увага і зусилля. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
  • Канеман, D.; Тверскі А. (1973). «На психології прогнозування». Psychological Review 80 (4) :. 237—251 DOI : 10,1037

/ h0034747 .

  • Тверскі,.; Канеман, Д. (1973). «Наявність: евристичний для оцінки частоти та ймовірності». Когнітивна психологія 5 (2) :. 207—232 DOI : 10,1016 / 0010-0285 (73) 90033-9 .
  • Тверскі,.; Канеман, Д. (1974). «Рішення в умовах невизначеності: евристика і забобони»,. Наука 185 (4157): 1124—1131. ДОІ: 10.1126 / science.185.4157.1124. PMID 17835457 .
  • Канеман, D.; Тверський, А. (1979). «Теорія перспективи: аналіз рішень в умовах ризику». Економетрика 47 (2) :. 263—291 ДОІ: 10,2307

/ 1914185. JSTOR  1914185 .

  • Канеман, D.; Тверський, А. (1979). «Теорія перспективи: аналіз рішень в умовах ризику». Економетрика47 (2) :. 313—327 ДОІ: 10,2307

/ 1914185 .

  • Тверскі,.;. Канеман, Д. (1981) «з каркасної рішень і психологія вибору». Наука 211 (4481): 453—458. ДОІ: 10.1126 / science.7455683. ПМІД7455683 .
  • Канеман, D.; Тверський, А. (1984). «Вибір, цінності та кадри». Американський психолог 39 (4) :. 341—350 ДОІ: 10,1037

/ 0003-066X.39.4.341 .

  • Канеман, D.; Міллер, DT (1986). «Теорія Норма: Порівняння реальність його альтернатив». Psychological Review 93 (2) :. 136—153 DOI : 10,1037 / 0033-295X.93.2.136 .
  • Канеман, D.; Кнеч, JL; Талер, RH (1990). «Експериментальні випробування ефекті вкладів і теорема Коуза». Журнал політичної економії 98 (6) :. 1325—1348 DOI : 10,1086 / 261737 .
  • Фредріксон, BL; Канеман, Д. (1993). «Тривалість зневага ретроспективних оцінок афективних епізодів». Журнал Особистість і соціальна психологія 65 (1) :. 45-55 DOI : 10,1037 / 0022-3514.65.1.45. PMID 8355141 .
  • Канеман, D.; Ловалло, D. (1993). «Боязкі вибори і сміливі прогнози: пізнавальна перспектива на ризиковане». Наука управління 39 :. 17-31 DOI : 10,1287 / mnsc.39.1.17 .
  • Канеман, D.; Тверскі А. (1996). «Насправді пізнавальних ілюзій». Psychological Review 103 (3): 582—591. DOI : 10,1037 / 0033-295X.103.3.582. PMID 8759048 .
  • Schkade, DA; Канеман, Д. (1998). «Чи є живе в Каліфорнії зробити людей щасливими фокусування ілюзія в судженнях задоволеності життям?». Psychological Science 9 (5) :. 340—346 DOI :10.1111 / 1467-9280.00066 .
  • Канеман Д., Дінер, E., & Schwarz, Н. (ред.).. (1999) Благополуччя: Основи гедоністичної психології. Нью-Йорк: Фонд Расселл Сейдж.
  • Канеман, Д. (2003). «Погляд на рішення і вибору: Відображення обмежена раціональність». Американський психолог 58 (9): 697—720. DOI : 10,1037 / 0003-066X.58.9.697. PMID 14584987 .
  • Канеман, D.; Крюгер,.; Schkade, D.; Schwarz, N.;. Камінь, A. (2006) «Ви були б щасливішими, якщо б ви були багатшими

фокусування ілюзія?». Наука 312 (5782) :. 1908-10 DOI : 10.1126 / science.1129688. PMID 16809528 .

  • Канеман, Д. (2003). Карти обмеженої раціональності: погляд на інтуїтивне судження і вибору. У Т. Frangsmyr (ред.), Les

Prix Nobel 2002 [Нобелівські премії 2002]. Стокгольм, Швеція: Almquist і Wiksell International. Зверніть увагу, що ця глава складається з двох розділів: перший є автобіографія (з хвалебною промовою Амоса Тверскі) і другий стенограма своїй Нобелівській лекції, що і назва відноситься. Автобіографічна частина була перевидана як: Канеман, Д. (2007). Деніел Канеман. У Г. Lindzey & WM Раньян (ред.), Історії психології в автобіографії, том IX (стор. 155—197). Washington, DC: Американська психологічна асоціація. Вона також доступна на веб-сайті Нобелівської премії .

  • Професор Пол Блум Єльського університету 2008, Yale відкритий курс, Введення в психологію, лекція 10 Стенограма

Книги [ред.ред. код]

  • Канеман, Д. (2011) Мислення швидке й повільне, Фаррар, Страус і Жиру, ISBN 978-0374275631. (Відгук від Freeman Dyson в Нью-Йорк рев'ю оф букс , 22 грудня 2011 року, стор. 40-44.)
  • Канеман Д., Тверскі і А. (ред.) (2000) Вибір, цінності та фрейми. Нью-Йорк: Cambridge University Press.
  • Канеман Д., Slovic, П. , і Тверскі А. (1982) Судний в умовах невизначеності: евристики і упереджень. Нью-Йорк: Cambridge University Press.

Інтерв'ю [ред.ред. код]

  • "Чи можемо ми довіряти нашій інтуїції? в Alex Voorhoeve Бесіди про етики. Oxford University Press, 2009. ISBN 978-0-19-921537-9 (переглядів обговорює Канеман про надійність моральних інтуїцій [варіант суджень] та актуальності його роботи в пошуках «рефлексивного рівноваги» У моральної філософії).

Інтерв'ю на радіо

  • Все на увазі, ABC, Австралія (2003)
  • Все на увазі, BBC, Велика Британія (2011)

Онлайн інтерв'ю

  • Мислення про мислення — інтерв'ю з Даніелем Канеман (2011)

Телевізійні інтерв'ю

  • Як ви реально заробити Рішення — Horizon (BBC серіал) — серія 2013—2014 № 9

Примітки[ред.ред. код]

Зовнішні посилання [ред.ред. код]

  • Офіційний сайт (у Принстоні)
  • Резюме Канемана (2011)
  • Роботи або про Деніел Канеман в бібліотеках ( WorldCat каталог)
  • Карти обмеженої раціональності 2002 лекції в NobelPrize.org
  • Профіль і документи на науково-дослідних робіт у галузі економіки (RePEc)
  • Лекція на тему «Загадка досвіду проти пам'яті» на TED, лютий 2010
  • Теллер використовує швидкий мислення
  • Т. Парсонс церемонії нагородження та адреса: дві системи Розуму
  • Огляд: Мислення, швидкий і повільний Даніель Канеман
  • 2012 Singularity Summit Q & з Канеман на Fora.tv
  • Деніел Канеман (1934-)Короткий Енциклопедія Економіка. Бібліотека Економіки та Свободи (2-е вид.) ( Liberty Fund ). 2008.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Белянин А. Дэниел Канеман и Вернон Смит: экономический анализ человеческого поведения. — Вопросы экономики, № 1, 2003 с. 4-23.

Посилання[ред.ред. код]