Каннський кінофестиваль 2004
| Каннський кінофестиваль 2004 | |||
|---|---|---|---|
Офіційний постер 57-го Каннського кінофестивалю | |||
| Місце проведення | Канни, | ||
| Нагорода | Золота пальмова гілка (Фаренгейт 9/11) | ||
| Заснування | 1946 | ||
| Голова журі | |||
| Дата проведення | 12-23 травня 2004 | ||
| festival-cannes.com/en | |||
| |||
57-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбувся з 12 по 23 травня у Каннах, Франція. Золоту пальмову гілку отримав фільм Фаренгейт 9/11 режисера Майкла Мура.[1][2][3]
У конкурсі було представлено 19 повнометражних фільмів та 10 короткометражок.[4] Фестиваль відкрито показом стрічки «Погане виховання» режисера Педро Альмодовара.[5] Фільмом закриття фестивалю було обрано «Улюбленець» режисера Ірвіна Вінклера.[6] Ведучою церемонії нагородження переможців була італійська акторка Лаура Моранте.[1]

- Голова: Квентін Тарантіно, кінорежисер, сценарист та актор (
США) - Еммануель Беар, акторка (
Франція) - Едвідж Дантіка, акторка і письменниця (
Гаїті/
США) - Тільда Свінтон, акторка (
Велика Британія) - Кетлін Тернер, акторка (
США) - Бенуа Пульворд, актор (
Бельгія) - Джеррі Шатцберг, режисер (
США) - Цуй Гарк, режисер и продюсер (
Гонконг) - Петер фон Баг, режисер і критик (
Фінляндія)
- Голова: Джеремі Томас, продюсер (
Велика Британія) - Карлос Гомес, критик, (
Іспанія) - Баба Рікерме, журналіст, (
Італія) - Ерік Лібю, критик, (
Франція) - Ева Заоралова (художній директор кінофестивалю в Карлових Варах) (
Чехія) - Майкл Демопулос, критик (
Греція)
- Голова: Никита Михалков, режисер (
Росія) - Ніколь Гарсія, акторка (
Франція) - Маріса Паредес, акторка (
Іспанія) - Нурі Більге Джейлан, режисер (
Туреччина) - Пабло Траперо, режисер і продюсер (
Аргентина)
★Переможців виділено окремим кольором.
- Повнометражні фільми


Наступні фільми та люди отримали нагороди офіційної програми фестивалю:[7][1][2]
Золота пальмова гілка: Фаренгейт 9/11, реж. Майкл Мур- Гран-прі: Олдбой, реж. Пак Чхан Ук
- Приз за найкращу режисуру: Вигнанці[en], реж. Тоні Ґатліф
- Найкращий сценарій: Аньєс Жауї та Жан-П'єр Бакрі за Подивись на мене
- Приз за найкращу жіночу роль: Меггі Чун за Очищення
- Приз за найкращу чоловічу роль: Юя Ягіра за Ніхто не дізнається
- Приз журі: Тропічна хвороба, реж. Апічатпон Вірасетакул
Особливий погляд[8]
- Приз «Особливий погляд»: Притулок, реж. Усман Сембен
- Приз «Оригінальний погляд»: Віскі, реж. Хуан Пабло Ребелья та Пабло Штоль
- Приз «Погляд у майбутнє»: Земля і попіл, реж. Атік Рахімі
- Перший приз: Щасливий зараз, реж. Фредерікке Аспек
- SДругий приз: Подорож до місті, реж. Корнеліу Порумбою та 99 років мого життя, реж. Мар'я Мікконен
- Третій приз: Добре, що Ви, реж. Ян Комаса
Золота камера
- Золота камера: Мій скарб, реж. Керен Едайя
- Золота камера — Спеціальна відмітка: Пасажі, реж. Ян Чао та Земля і попіл, реж. Атік Рахімі
Короткометражні фільми
- Золота пальмова гілка за короткометражний фільм: Трафік, реж. Кетелін Мітулеску
- Приз журі за короткометражний фільм: Квартине життя, реж. Йонас Гейрнаерт
- Фаренгейт 9/11, реж. Майкл Мур (конкурс)
- Віскі, реж. Хуан Пабло Ребелья та Пабло Штоль (Особливий погляд)
- Жага, реж. Тауфік Абу Вайль (Міжнародний тиждень критиків)
Приз «Вулкан» за технічну майстерність
- Приз «Вулкан»: Ерік Готьє за операторську роботу в Очищення та Щоденники мотоцикліста
Ecumenical Jury[10]
- Приз екуменічного журі: Щоденники мотоцикліста, реж. Вальтер Саллес
- Екуменічне журі — Спеціальна згадка: Притулок, реж. Усман Сембен
Нагорода молодих[11]
- Контроль, реж. Анталь Німрод
Нагороди в рамках Міжнародного тижня критиків[2][11]
- Приз Міжнародного тижня критиків: Вишивальниці, реж. Елеонор Фоше та Мій скарб, реж. Керен Едайя
- Нагорода Canal+: Раян, реж. Кріс Ландрет
- Нагорода Kodak за короткометражний фільм: Раян, реж. Кріс Ландрет
- Нагорода молодих критиків — Найкращий короткометражний фільм: Раян, реж. Кріс Ландрет
- Нагорода молодих критиків — Найкращий художній фільм: Мій скарб, реж. Керен Едайя
- Велика Золота рейка: Зовсім поруч із землею, реж.Кароль Лор
- Мала Золота рейка: Аліса і я, реж. Саша Волд
Приз Асоціації Франсуа Шале
- ↑ а б в 57ème Festival International du Film - Cannes. cinema-francais.fr (French) . Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- ↑ а б в г Cannes 2004 / Palmarés. cannes-fest.com (French) . Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- ↑ Cannes 2004 winners in full. BBC News. 24 травня 2004. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Official Selection 2004: All the Selection. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 8 квітня 2016.
- ↑ Almodovar's Educacion to open Cannes. screendaily.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 25 травня 2017.
needs subscription
- ↑ Festival lineup promises Cannes laughter. theguardian.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ Awards 2004: All Awards. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014.
- ↑ Awards 2004: Un Certain Regard. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 25 березня 2016.
- ↑ FIPRESCI Awards 2004. fipresci.org. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Jury Œcuménique Palmarés 2004. cannes.juryoecumenique.org. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ а б Cannes Film Festival Awards for 2004. imdb.com. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Association Prix François Chalais Cannes 2004. francois-chalais.fr. Процитовано 21 січня 2018.[недоступне посилання з квітня 2019]
- 57-й Каннський кінофестиваль (вебархів)
- 57-й Каннський кінофестиваль на сайті «IMDb» (англ.)
- 57-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.] на AlloCiné
| Це незавершена стаття про кінопремію або кінофестиваль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |