Канторович Леонід Віталійович
Леоні́д Віта́лійович Канторо́вич (нар. 6 (19) січня 1912, Санкт-Петербург — †7 квітня 1986, Москва) — радянський економіст.
Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р.
У 1938 р. вченого запросили на роботу консультантом лабораторії Ленінградської фанерної фабрики. Результатом цієї роботи стала праця «Математичні методи організації й планування виробництва» (1939), де Канторович заклав основи теорії оптимального виробничого планування й лінійного програмування.
Канторович — першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці «Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів» (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування.
Разом з В. Німчиновим засновує в 1958 р. Лабораторію із застосування статистичних і математичних методів у економіці. Того ж року Канторовича обирають член-кореспондентом, а в 1964 р. — дійсним членом Академії наук СРСР.
Восени 1960 р. разом з групою математиків і економістів переїжджає до Новосибірська, де в Сибірському відділенні Академії наук СРСР керує відділом економіко-математичних методів, одночасно працюючи професором Новосибірського університету.
З 1971 р. Канторович — завідувач проблемної лабораторії в Інституті управління народним господарством (Москва). Протягом багатьох років очолював створену цим органом спеціальну раду. Входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової техніки, ціноутворення, матеріально-технічного постачання, брав участь у роботі комісій Держплану СРСР тощо.
За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу та Тьяллінгу Купмансу в 1975 р. було присуджено Нобелівську премію. Л. Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів — єдиний професійний математик.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ JewishGen — 1987.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б http://mi.mathnet.ru/smj1283 — С. 7.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://link.springer.com/article/10.1007/s43069-020-0007-8
- ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2011) |
- Народились 19 січня
- Народились 1912
- Померли 7 квітня
- Померли 1986
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Викладачі Новосибірського університету
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Доктори фізико-математичних наук
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Члени Угорської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Лауреати Премії імені Нобеля з економіки
- Російські економісти
- Російські математики
- Радянські математики
- Академіки АН СРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Лауреати Ленінської премії
- Російські Нобелівські лауреати
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли в Москві
- Почесні доктори Єльського університету
- Дійсні члени Економетричного товариства