Каньчуга

Каньчуга; Kańczuga
	Герб
	Колишня церкваКолишня церква
	Основні дані
	50°00′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 22.400° сх. д.Координати: 50°00′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 22.400° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Столиця для	Gromada Kańczugad (gromada of Poland)
Магдебурзьке право	1427
Площа	7,6 км²
Населення	▼ 3 094 (01.01.2021)
· густота	420 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	223 м
Телефонний код	(48) 16
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RPZ
GeoNames	769591
OSM	↑2971332 ·R (Гміна Каньчуга)
SIMC	0972424
Поштові індекси	37-220
	Міська влада
Вебсайт	kanczuga.internetdsl.pl
	Мапа
	Каньчуга у Вікісховищі

Каньчу́га (Канчуга, пол. Kańczuga) — місто в Надсянні (південно-східній Польщі). Належить до Переворського повіту Підкарпатського воєводства.

Історія[ред. | ред. код]

1498 року місто було дощенту знищене під час нападу татар. 1612 року за сприяння дідички Ярослава Анни де Штангенберґ Острозької — вдови волинського воєводи князя Олександра Острозького — було відновлено парафію РКЦ в місті. Наприкінці 18 століття дідичами були князі Сангушки.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1882 р. Каньчуга знаходилась у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 2292 мешканці, з них 1213 римо-католиків, 130 греко-католиків і 949 юдеїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

27 березня 1934 р. Кальчуга отримала статус міста^[2].

Мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована в 1740 р., відновлена в 1911 р., до 1930 р. була дочірньою церквою парохії Кречовичі. Одночасно церква була осідком Каньчузького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ до 1920 р., коли було ліквідовано деканат, а більшість парохій віднесені до новоствореного Лежайського деканату. В 1930 р. церква стала парохіяльною, до парохії входили також 10 сіл (Лопушка Мала, Лопушка Велика, Манастир, Нижатичі, Микуличі, Сідлечка, Острів, Жуклин, Журовички, Ужейовичі). Після виселення українців у 1945 р. церква перетворена на склад, у 1995 р. — на костел.

Кількість греко-католиків у місті: 1831 — 186, 1849 — 148, 1869 — 149, 1889 — 130, 1909 — 130, 1928 — 584, 1939 — 241.

Місто має залізничне сполучення вузькоколійкою. У 1904 р. прокладена залізниця Динів — Переворськ зі станцією Каньчуга.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[3]^[4]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1578	267	1192	119
Жінки	1651	281	1108	262
Разом	3229	548	2300	381

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каньчуга

↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Kańczuga (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 802. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.