Канюк звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Звичайний канюк
Buteo buteo 5 (Marek Szczepanek).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Підродина: Яструбові (Accipitrinae)
Рід: Канюк (Buteo)
Вид: Звичайний канюк
Біноміальна назва
Buteo buteo
(Linnaeus, 1758)
Поширення звичайного канюка: Зелений колір - осілий спосіб життя; салатовий колір - територія гніздування перелітних канюків; блакитний - район поширення канюків у теплих краях.
Поширення звичайного канюка: Зелений колір - осілий спосіб життя; салатовий колір - територія гніздування перелітних канюків; блакитний - район поширення канюків у теплих краях.
Підвиди
  • Buteo buteo pojana
  • Buteo buteo arrigonii
  • Buteo buteo bannermani
  • Buteo buteo buteo
  • Buteo buteo harterti
  • Buteo buteo hispaniae
  • Buteo buteo insularum
  • Buteo buteo menetriesi
  • Buteo buteo rothschildi
  • Buteo buteo trizonatus
  • Buteo buteo vulpinus
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 175383
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 30397
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Buteo buteo
Fossilworks: 94490

Каню́к звича́йний (Buteo buteo)  — вид хижих птахів роду канюк. В Україні найбільш численний хижий птах; у різних регіонах осілий, кочовий або перелітний.

Опис[ред.ред. код]

Канюк звичайний — птах середніх розмірів, довжина тіла якого становить 51-57 см, розмах крил 110–130 см. Самки, як правило, більші за самців. Забарвлення сильно варіює, від палевого до темно-бурого; птаха легко сплутати з близьким до нього зимняком (Buteo lagopus) або більш дальнім родичем звичайним осоїдом (Pernis apivorus). Як правило, молоді особини забарвлені більш строкато. Голос у канюків звичайних груснявий, нагадує тявкання.

Розповсюдження та місця існування[ред.ред. код]

Поширені практично у всій Європі, в Азії мешкає в лісистій місцевості, з півночі обмеженою полярним колом, з півдня безлісистими пустелями Середньої і Центральної Азії та Ірану. Зазвичай веде осілий спосіб життя, і лише птахи одного підвиду — Buteo buteo vulpinus, є перелітним, на зиму мігрують на південь Азії або до Африки.

В Україні поширені два підвиди — Buteo buteo buteo (осілий або кочовий, гніздиться перважно на півночі та заході країни) та Buteo buteo vulpinus (перелітний, гніздиться переважно на півдні та сході).

Живе в тугайових лісах, горбистих ділянках хвойних лісів та листяних лісів недалеко від відкритих просторів.

Особливості біології[ред.ред. код]

Полює на відкритих просторах, поволі ширяючи в повітрі або найчастіше із засідки на піднесенні. Живиться дрібними ссавцями: ховрахами, дрібними гризунами, щурами, кролями і дрібними птахами. Може поїдати і падаль.

У разі міграції до місць гніздування прилітають в середині квітня — середині травня, залежно від клімату. Осіння міграція (якщо така є) починається в середині серпня і триває до початку вересня, в північних районах середині-кінці вересня. При перельоті зазвичай збиваються у великі зграї.

Протягом останніх двох десятиліть в Україні канюк став звичайним зимуючим птахом північних, центральних, західних та південних областей. На території країни зимує 30-70 тис. канюків.[1]

Гніздяться в лісі, на гілках листяних (береза, тополя, осика) або хвойних (сосна, ялина, ялиця) дерев на висоті 4-15 м над землею. Гніздо будують з сухих гілочок, далі обплітаючи їх старою травою. Також можуть використовувати і зелені гілочки, особливо коли вилуплюються пташенята. Відкладають 3-4, рідше 5 яєць приблизно 56 × 45 мм з шкаралупою брудно-білого кольору, покритою бурими або рудими плямами. Відкладання яєць відбувається в квітні-травні. Інкубаційний період пташиних яєць звичайного канюка триває 33-36 днів. Обидва батьки беруть участь в насиджуванні. Пташенята з'являються в кінці травня, або в червні, на початку покриті бурим пухом. Як самець, так і самка годують пташенят, поки ті не в змозі літати. Пташенята здатні злетіти через 43-50 днів після народження. Якщо з якої-небудь причини гніздування було неуспішним, самка здатна відкласти другу кладку за сезон.

Використання людьми[ред.ред. код]

Канюків цього виду інколи використовують так само, як і соколів: удомашнюють та дресерують для полювання на куріпок та молодих кроликів для людей. Таких людей, які дресерують на це соколів і канюків називають соколярами.

Живе канюк звичайний у природних умовах до 26 років, у неволі до 30 років.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]