Канюк яструбиний
| Канюк яструбиний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Butastur indicus (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду (фіолетовим — гніздування, червоним — зимування) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Falco indicus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Каню́к яструбиний[2] (Butastur indicus) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Гніздиться в Північно-Східній Азії, зимує в Південно-Східній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 41-48 см, розмах крил 101-110 см. Голова сірувато-коричнева, щоки сірі, горло біле з чорною смугою. Верхня частина тіла і верхня частина грудей коричневі, нижня частина тіла і боки смугасті, коричнево-білі. Крила довгі, загострені і вузькі, пера тонкі. Хвіст попелясто-коричневий, поцяткований горизонтальними смугами. Райдужки яскраво-жовті. Молоді птахи мають менш рудувате забарвлення, нижня частина тіла у них поцяткована темно-коричневими поздовжніми смугами, обличчя у них коричневе, очі карі[4][5].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Яструбині канюки гніздяться в Японії (на островах Хонсю, Сікоку, Кюсю), на північному сході Китаю, на півночі Корейського півострова і на Далекому Сході Росії (в Приамур'ї і басейні Уссурі). Взимку вони мігрують на південь, зокрема на острови Рюкю, на Тайвань і Філіппіни, до Південного Китаю і Індокитаю, на Малайський півострів, на Великі Зондські острови і на північні Молуккські острови. Яструбині канюки живуть в різноманітних природних середовищах — в широколистяних і мішаних лісах, на узліссях, луках, пасовищах, болотах і рисових полях. Зимують на плантаціях цукрової тростини, на пасовищах і рисових полях. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря. На міграції формують зграйки до 25-30 птахів, переліт відбувається переважно над океаном[6].
Яструбині канюки живляться великими комахами, ракоподібними, амфібіями, плазунами і дрібними гризунами. Раціон птахів помітно різниться в залежності від середовища проживання[7]. Птахи чатують на здобич, сидячи на високому сідалі, а коли її побачать, то пікірують до неї[8]. Гніздування у них відбувається з середини квітня до початку травня. Гніздо відносно невелике, робиться з гілочок, встелюється травою і листям, розміщується на дереві. часто використовується повторно впродовж кількох років. В кладці 3-4 білих яйця, поцяткованих іржастими або червонувато-коричневими плямами. Пташенята вилурлюються наприкінці травня — на початку червея. Вони покидають гніздо через 35 днів після вилуплення, однак вони залишаються поблизу гнізда ще приблизно 2 тижні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Butastur indicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 грудня 2022.
- ↑ James Ferguson-Lees; David A. Christie; Kim Franklin; Philip Burton; David Mead (2001). Raptors of the World: An Identification Guide to the Birds of Prey of the World. HMCo Field Guides. с. 84. ISBN 978-0-618-12762-7.
- ↑ Sashiba. Grey-faced Buzzard (PDF). Bird Research News.
- ↑ Nourani, Elham; Safi, Kamran; Yamaguchi, Noriyuki M; Higuchi, Hiroyoshi (2018). Raptor migration in an oceanic flyway: wind and geography shape the migratory route of grey-faced buzzards in East Asia. Royal Society Open Science. 5 (3): 171555. doi:10.1098/rsos.171555. PMC 5882689. PMID 29657765.
- ↑ Sakai, Sumire та ін. Seasonal shifts in foraging site and prey of Grey-faced. The Ornithological Society. Ornithol Sci 10: 51–60 (2011).
- ↑ Kadowaki, Seishi та ін. Differences in the Utilization of Cultivated and Uncultivated Paddy Fields as Hunting Grounds by the Grey-faced Buzzard-eagle, Butastur indicus. Journal of the Yamashina Institute for Ornithology 39:19-26.
Посилання[ред. | ред. код]
- Migrating grey-faced buzzards in Taiwan, with photographs.
- The Wild Bird Society of Japan
- Красная книга России. Позвоночные животные России — Ястребиный канюк
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |