Канівець Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Канівець Віктор Іванович
Народився 18 липня 1937(1937-07-18) (81 рік)
cмт Золочів Харківської області
Національність українець
Alma mater Харківський сільськогосподарський інститут
Сфера інтересів ґрунтознавство
Заклад Чернігівський державний інститут економіки й управління, Україна
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Нагороди Помилка Lua у Модуль:Wikidata/Medals у рядку 310: attempt to call global 'throwError' (a nil value).

Канівець Віктор Іванович (нар. 18 липня 1937, смт Золочів Харківської області) — український вчений-ґрунтознавець, відомий в Україні та за її межами, доктор сільськогосподарських наук з ґрунтознавства, професор, дійсний член (академік) Української екологічної академії наук.

Біографія[ред. | ред. код]

1956 — вступив до Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва (нині Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва).

1960 — закінчив Харківський сільськогосподарський інститут.

1960—1963 — працював інженером-ґрунтознавцем у Харківській філії Укрземпроекту.

З 1963 — працював в Інституті ґрунтознавства та агрохімії Південного відділення ВАСГНІЛ (м. Харків), з 1967 — старший науковий співробітник, з 1974 — заступник директора з наукової роботи, з 1981 — завідувач лабораторії ґрунтової мікробіології.

З 1998 — головний науковий співробітник Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН (Чернігів).

З 2001 — завідувач кафедри аграрних технологій Чернігівського державного інституту економіки й управління.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів охоплює генезис ґрунтів, проблеми підвищення їхньої родючості, охорону ґрунтів, мікробіологічні процеси в них, бактеріологічні засоби підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Запропонував теорію ґрунтотворення у Карпатському регіоні; з'ясував мікробіологічні причини втоми ґрунтів, розробив заходи з обмеження розвитку цього явища при вирощуванні цукрових буряків і озимої пшениці.[1]

Останніми роками опублікував серію робіт з історії українського ґрунтознавства.[2]

Автор розділів в «Атласе почв Украинской ССР» (1979), «Полевом определителе почв» (1981), кн. «Почвы Украины и повышение их плодородия» (т. 1, 1988), монографії «Процеси ґрунтоутворення в буроземно-лісовій зоні і класифікація буроземів» та ін.

Має почесне звання «Заслужений винахідник СРСР».

Примітки[ред. | ред. код]