Канівський музей Тараса Шевченка
Канівський музей Тараса Шевченка  | |
|---|---|
 | |
| 49°43′54″ пн. ш. 31°30′43″ сх. д. / 49.73170000002777158° пн. ш. 31.512200000028° сх. д.Координати: 49°43′54″ пн. ш. 31°30′43″ сх. д. / 49.73170000002777158° пн. ш. 31.512200000028° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Канів |
| Архітектор |
В. Кричевський П. Костирко |
| Засновано | 1939 |
| Відкрито | 1939 |
| Сайт | shevchenko-museum.com.ua |
  Канівський музей Тараса Шевченка (Україна) | |
 | |
 Канівський музей Тараса Шевченка у Вікісховищі | |
Канівський музей Тараса Шевченка — музей на території Шевченківського національного заповідника, збудований 1939 року.
Історія[ред. | ред. код]
Приміщення музею Шевченка було збудоване в 1935–1937 роках за проєктом архітектора Василя Кричевського, якого вважають автором українського архітектурного модерну. Комісію з прийняття будівлі в експлуатацію очолював І. Каракіс[1]
Протягом 2003–2010 рр. будівля музею перебувала на реконструкції. Головним проєктувальником було обрано Інститут «УкрНДІпроектреставрація». Працівники інституту запропонували відтворити початковий вигляд будинку згідно з проєктом В. Кричевського. Згідно з початковим задумом, будівля мала бути прикрашена українськими орнаментами, виконаними в техніці майоліки. Планувалось відновити первісне колористичне вирішення інтер'єрів, яке знайшли під пізнішими нашаруваннями. Роботи було виконано на 90%, проте згодом автором нового проєкту музею стала Лариса Скорик. Проєкт кардинально відрізнявся від задуму який запропонував Інститут«УкрНДІпроектреставрація» та був виконаний у модерновому стилі.[2]
Оновлений музей було урочисто відкрито Президентом України Віктором Януковичем 23 серпня 2010 р.
Відреставрований музей отримав неоднозначну оцінку різних фахівців: від повного схвалення до жорсткої критики[3][4]. Культуролог, журналіст та художник Іда Ворс звинуватила Ларису Скорик в тому, що та присвоїла собі чужий проєкт реконструкції, та невдало його втілила у життя[5].
Колекція[ред. | ред. код]
Музейна колекція нараховує понад 20 тисяч предметів, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів.
Політик та історик Ігор Шаров подарував Канівському музею Тараса Шевченка портрет Кобзаря 1910 року пензля класика українського малярства та графіки Фотія Красицького.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Музей Т. Г. Шевченка -
Музей Т. Г. Шевченка -
Інтер'єр музею -
Експозиція музею -
Експозиція музею
.JPG)
.JPG)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество (Альбом-каталог к столетию со дня рождения) / Под ред. С. Бабушкина. — Киев, 2002. — 102 с.
- ↑ Музей Шевченка в Каневі — практика для подруги Віктора Януковича. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ Директор Канівського заповіднику про нову експозицію музею Шевченка. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ Музей Шевченка в Каневі — що далі?. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ Шевченко Quest: знайдіть десять відмінностей. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Канівський музей Тараса Шевченка |
- Шевченківський національний заповідник у м. Каневі
- Канівський музей Тараса Шевченка [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Шестопал П.Л., Могила Т. Г. Шевченка. — Київ: АН УРСР, 1954. — 99 с.
.png)
