Капак сімі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Капак сімі (Qhapaq Simi — мова володарів) — таємна, сакральна мова Сапа Інків (імператорів), представників керівної династії (капак айлью) та вищої знаті держави інків Тауантінсую. На теперішній час є мертвовою мовою.

Характеристика[ред. | ред. код]

На мові капак сімі розмовляли вожді перших інків, що прийшли зі схіоду (поблизу оз. Тітікака) до долини Куско. На думку вчених капак сімі відносився до одного з діалекті стародавньої мови пукіна або різновидом аймара чи уру. За легендою на капак сімі розмовляв засновник держави Куско Манко Капак та його брати й сестри.

Водночас з розширення держави інків, останні швидко оцінили рідкісне поєднання багатства і простоти структури мови кечуа, що тоді панував лише в долині Куско, зробили його державною мовою своєї імперії. При цьому капак сімі залишався мовою правлячої династії, тобто Інків, а також найвищої знаті. Цим підкреслювався особливий статус Сапа Інки та членів його родини (також родичів померлих імператорів інків). Вони спілкувалися цієї мовою лише між собою.

Про особливості капак сімі майже нічого невідомо. Близькість до мови пукіна, відповідно до найпоширенішої теорії, також не дає можливості скласти професійональну, наукову думку про капак сімі, оскільки використання пукіна припинилося у XVIII ст. На сьогодні капак сімі залишається загадкою для дослідників.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]