Каплан Лев Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каплан Лев Борисович
Каплан Л. Б.jpg
Народження 6 травня 1899(1899-05-06)
Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть 19 травня 1972(1972-05-19) (73 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник-гравер
Член Національна спілка художників України
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» Хрест Хоробрих

Лев Борисович Капла́н (нар. 6 травня 1899, Могилів-Подільський — пом. 19 травня 1972, Київ) — український радянський графік, карикатурист; член Асоціації художників Червоної України; член Спілки художників України з 1937 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 квітня [6 травня] 1899(18990506) року в місті Могильові Подільської губернії (тепер Могилів-Подільський, Вінницька область). З 1919 по 1920 рік виконував плакати для «Вікон УкРОСТА». Учасник громадянської війни. У 19241929 роках навчавя в Харківському художньому інституті, (викладачі Михайло Шаронов, Митрофан Федоров, Олексій Кокель). Брав участь у німецько-радянській війні. Під час війни працював для «Агітвікон» та фронтової газети «Красная Армія».

З 1946 року жив в Києві в будинку на вулиці Академіка Філатова, 10а, квартира 4. Помер в Києві 19 травня 1972 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкової і сатиричної графіки, ілюстрував і оформляв книги для Держлітвидаву УРСР, видавництв «Радянський письменник», «Молодь» та інших. Серед робіт:

  • афіша до виставки «Сучасна австрійська гравюра» (1931);
  • плакати:
    • «16. 270. 000 тонн вугілля — бойова програма Донбасу на ударний квартал» (1931);
    • «Не засмічуй вбиральні!» (1932);
    • «Не вари в коридорі!» (1932);
    • «Не вимітай сміття на сходи!» (1932);
    • «Хата скраю…» (1963);
  • кіноплакати до фільмів:
Кіноплакат до фільму «Наша гостинність».

Вміщував сатиричні малюнки та карикатури в журналі «Червоний перець» (19271934) та «Перець»1943 року).

Брав участь у художніх виставках з 1924 року, всеукраїнських з 1929 року, зарубіжних з 1931 року.

Роботи художника зберігаються в Літературному музеї мистецтва України, Національному художньому музеї України[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (4 серпня 1944), Хрестом Хоробрих (Польща), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За взяття Берліна» (9 червня 1945), «За визволення Варшави» (9 червня 1945)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]