Каплиця Перуцці
| Каплиця Перуцци Cappella Peruzzi | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Координати: 43°46′05″ пн. ш. 11°15′48″ сх. д. / 43.76806° пн. ш. 11.2634000° сх. д. | ||||
| Країна | Італія | |||
| Місто | Флоренція | |||
| Розташування | церква Санта Кроче, Флоренція | |||
| Конфесія | католицька | |||
| Тип | каплиця | |||
| Тип будівлі | каплиця | |||
| Стиль | готика | |||
| Автор проєкту | Арнольфо ді Камбіо | |||
| Архітектор | Арнольфо ді Камбіо | |||
| Перша згадка | 1318 рік | |||
| Дата заснування | 1318 | |||
|
Основні дати: 1762—1768 | ||||
| Стан | задовільний | |||
  Каплиця Перуцци Каплиця Перуцци (Італія) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Каплиця Перуцці (італ. Cappella Peruzzi) — каплиця в церкві Санта Кроче у місті Флоренція, стінописи якої створив уславлений художник Джотто.
Історичні дані[ред. | ред. код]
Каплиця створена на замовлення багатої родини купців Перуцці в церкві Святого Христа, що побудована у готичному стилі. Це друга каплиця праворуч від входу до церкви. Стінописи були замовлені уславленому художнику Джотто в період, коли той повернувся з міста Падуя, де створив фрески в каплиці Скровеньї, свій шедевр.
Церква Санта Кроче використовувалась за своїм призначенням і стала своєрідним пантеоном уславлених синів Флоренції. Саме тут поховані Мікеланджело, Галілео Галілей, Енріко Фермі. Своє поховання було і в каплиці Перуцці, заради якого були збиті фрески в нижній частині приміщення. 1714 року старі і не коштовні (на думку тогочасних вірян) фрески 14 століття були забілені крейдою.
Стінописи були поховані під крейдою більш ніж 100 років. Їх розчистили у 1840 року та трохи реставрували на хвилі зростання цікавості до національного культурного надбання.
Стінописи каплиці[ред. | ред. код]
Церква первісно мала чотири каплиці зі стінописами Джотто, але до 20 століття дійшло лише дві, також і Каплиця Барді. В каплиці Перуцці представлені сцени життєпису Св. Івана Богослова та Івана Хрестителя. Це шість картин на бічних сценах та чотири вузьких фризи.
Серед сцен життя Івана Богослова:
- «Видіння на острові Патмос»
- «Воскресіння Друзіана»
- «Вознесіння Св. Івана Богослова», що стала ще одним шедевром Джотто.
Відсутність музеїв і художніх шкіл в тогочасній Італії була компенсована наявністю значних мистецьких збірок у церквах і монастирях. Саме сюди залюбки ходили майбутні художники заради спілкування з шедеврами та удосконалення власної майстерності. Таким місцем була й каплиця Перуцці. Збережені свідчення про копіювання фресок каплиці художником Мазаччо. Малюнки-копії фігур Джотто з фрески «Вознесіння Св. Івана Богослова», що збереглися до 21 століття, самі стали шедеврами, бо створені олівцями Мікеланджело Буонарротті.
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Roberto Salvini, Giotto. Bibliografia, Fratelli Palombi, Roma 1938
- Millard Meiss, Giotto and Assisi, University press, New York 1960.
- Giovanni Previtali, Giotto e la sua bottega, Fabbri, Milano 1967.
- Angiola Maria Romanini, Arnolfo di Cambio e lo Stil nuovo del gotico italiano, 1969
- Giotto: La Croce di Santa Maria Novella, a cura di Marco Ciatti e Max Seidel, Edifir, Firenze 2000. ISBN 88-7970-107-X
- Guida d'Italia, Firenze e provincia («Guida Rossa»), Edizioni Touring Club Italiano, Milano 2007.
