Каплиця Святого Георгія (Віндзорський замок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каплиця Святого Георгія
51°29′01″ пн. ш. 0°36′25″ зх. д. / 51.48361111113888455° пн. ш. 0.606944444472° зх. д. / 51.48361111113888455; -0.606944444472Координати: 51°29′01″ пн. ш. 0°36′25″ зх. д. / 51.48361111113888455° пн. ш. 0.606944444472° зх. д. / 51.48361111113888455; -0.606944444472
Тип споруди Замкова каплиця
Розташування  Велика Британія[1], Віндзор і Мейденгед
Початок будівництва 1475
Стиль готика
Належність англіканство
Єпархія Royal Peculiard
Стан реєстрова будівля I ступеняd
Присвячення Юрій (Георгій) Змієборець і орден Підв'язки
Покровитель Юрій (Георгій) Змієборець
Вебсайт stgeorges-windsor.org
Каплиця Святого Георгія (Віндзорський замок). Карта розташування: Велика Британія
Каплиця Святого Георгія (Віндзорський замок)
Каплиця Святого Георгія (Віндзорський замок) (Велика Британія)
Мапа
CMNS: Каплиця Святого Георгія у Вікісховищі

Каплиця Святого Георгія у Віндзорському замку (англ. St George’s Chapel) — каплиця у готичному стилі, що розташована у нижньому дворі Віндзорського замку у абатстві Беркшир в Англії[2]. Каплиця перебуває під прямою юрисдикцією монарха та є каплицею Ордену Підв'язки. Будівля була закладена у XIV столітті королем Едуардом III. У XV столітті каплиця була значно розширена. Каплиця — місце проведення королівських богослужінь, шлюбів та похоронів.

Управління каплицею є обов'язком декана та каноників Віндзора.

Історія[ред. | ред. код]

Каплиця Святого Георгія (ліворуч) у Віндзорському замку. 1848.
Сучасний інтер'єр каплиці
Хори каплиці Святого Георгія та стяги кавалерів Ордену Підв'язки над ними. 1818.


У 1348 році король Едуард ІІІ заснував у Англії два нові релігійні коледжі: Святого Стефана у Вестмінстері та Святого Георгія у Віндзорі. Останній був прибудований до каплиці святого Едуарда Сповідника, яку на початку XIII століття побудував Генріх III. Пізніше каплиця була заново освячена на честь пресвятої Діви Марії, святого Георгія та Едуарда Сповідника, а згодом вона стала відома тільки за освяченням на честь святого Георгія. У 1353—1354 роках за наказом Едуарда ІІІ було добудовано портик, що використовувався як вхід у коледж.

Каплиця святого Георгія стала каплицею Ордену Підв'язки. Спеціальна служба проводиться у каплиці щороку в червні, в ній беруть участь члени Ордену. Над верхніми хорами висять геральдичні стяги Ордену Підв'язки, а на самих хорах є місця для кавалерів та дам Ордену Підв'язки, яке належить їм пожиттєво.

У 1478—1528 роках каплиця була майже повністю перебудована. Почав перебудову король Едуард IV, а продовжили її Генріх VII та Генріх VIII. Каплиця святого Едуарда Сповідника була збільшена до розмірів собору під керівництвом Річарда Бічема, єпископа Солсберійського, та майстра-муляра Генрі Джанінса. Також був зведений монастир, у якому помістили 45 нових священнослужителів: 16 вікаріїв, диякона-євангеліста, 13 клерків-мирян, 2 клерків-епістоляріїв та 13 хористів. Хор каплиці існує до сьогодення, до нього входять 20 осіб. Хористи каплиці є студентами школи-пансіону Святого Георгія при Віндзорському палаці. Протягом семестру навчання вони щоранку приходять до каплиці, де навчаються та тренуються церковному хоровому співу.

Каплиця Святого Георгія була популярним місцем для паломництва у період Пізнього Середньовіччя, оскільки вважалось, що у ній є декілька важливих поховань, зокрема, Генріха VI, а також фрагмент Животворного Хреста, який зберігається у релікварії. Фрагмент Хреста опинився у Едуарда ІІ після завоювання валійських земель.

Каплиця зазнала значного руйнування в роки Англійської революції XVII століття. Прихильники Парламенту (так звані «Круглоголові») увірвались у каплицю та розграбували її 23 жовтня 1642 року. Ще одне грабування відбулося у 1643 році, коли було зруйновано будинок каноніків XV століття, з даху каплицю знято свинець, а елементи незакінченого пам'ятника Генріху VIII були вкрадені. Після страти короля Карла І Стюарта у 1649 році його поховали у невеликому склепі в центральній частині хорів. Після реставрації Стюартів каплиця святого Георгія була відновлена.

Під час правління королеви Вікторії східна частина хорів каплиці були перебудовані в честь пам'яті принца Альберта. Було завершено будівництво каплиці Леді. Також під цією каплицею було завершено будівництво королівського склепу. У західній частині каплиці святого Георгія був відкритий парадний вхід.

Під час богослужінь, весіль та похоронів каплиця може вмістити 800 осіб.

Панорама Віндзорського палацу. Каплиця Святого Георгія знаходиться у нижньому дворі праворуч
Звірі королеви на пінаклях каплиці

На даху каплиці, на верхівках пінаклів, а також на пінаклях збоку каплиці, знаходяться 76 геральдичних статуй, що представляють Звірів королеви — королівських щитотримачів Англії. Статуї представляють 14 геральдичних Звірів: лева Англії, червоного дракона Уельсу, пантеру Джейн Сеймур, сокола Йорків, чорного бика Кларенсів, єйла Бофортів, білого лева Мортимерів, хорта Річмондів, білого оленя Річарда ІІ, срібну антилопу Богунів, чорного дракона Ольстерів, білого лебедя Герефорда, єдинорога Едуарда ІІІ та золоту лань Кента[3].

Оригінальні статуї датуються XVI століттям, але були демонтовані у 1682 році за порадною сера Крістофера Рена. Сучасні статуї датуються 1925 роком, коли каплиця була відреставрована[4].

Весілля[ред. | ред. код]

Весілля Еударда, принца Уельського, та Олександри Данської. 1863.

Поховання[ред. | ред. код]

Вівтар
Хор
Королівський склеп
Біля західного проходу
Меморіальна каплиця короля Георга VI
Меморіальна каплиця Альберта
Глостерський склеп
Інші

У літературі[ред. | ред. код]

  • Wenceslaus Hollar. View and Ground Plan of St. George's Chapel, Windsor ca. 1671.[10]
  • John Henry Le Keux. St. George's Chapel, Windsor. Ground Plan 1810. Engraved after a plan by F. Mackenzie, published in Britton's Architectural antiquities of Great Britain, 1807. Copper-engraved antique plan.[11][12]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ Prince Harry and Meghan Markle to wed at Windsor Castle in May. BBC News. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 18 квітня 2021.
  3. ↑ Windsor Royal Beasts on St. George’s Chapel roof. inel (англ.). 6 липня 2008. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  4. ↑ London, Hugh Stanford (1954). The Queen's Beasts: An Account, with New Drawings, of the Heraldic Animals which Stood at the Entrance to Westminster Abbey on the Occasion of the Coronation of Her Majesty Queen Elizabeth II, 2 June 1953 (англ.). Newman Neame. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  5. ↑ Yeginsu, Ceylan (2 березня 2018). Prince Harry and Meghan Markle Invite Members of Public to Wedding Day. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  6. ↑ Royal Burials in the Chapel since 1805. College of St George (en-GB) . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 18 квітня 2021.
  7. ↑ Specia, Megan (17 квітня 2021). Highlights From Prince Philip’s Funeral. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  8. ↑ Queen’s funeral: Elizabeth II laid to rest alongside husband, royal family announces – as it happened. The Guardian (en-GB) . Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
  9. ↑ Royal Burials in the Chapel by location. College of St George (en-GB) . Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 18 квітня 2021.
  10. ↑ View and Ground Plan of St. George's Chapel, Windsor - Wenceslaus Hollar. 18 квітня 2021. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  11. ↑ Picture. www.antiqueprints.co. Архів оригіналу (JPG) за 22 травня 2018. Процитовано 18 квітня 2021.
  12. ↑ Free stock images for genealogy and ancestry researchers. www.ancestryimages.com. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 18 квітня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каплиця_Святого_Георгія_(Віндзорський_замок)&oldid=41126984