Капранов Микола Євдокимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Євдокимович Капранов
Нині на посаді
Народився 1895(1895)
Відомий як політик
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Політична партія РКП (б)[1]
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Мико́ла Євдоки́мович Капра́нов (нар. 1895(1895)) — радянський партійний і державний діяч. Працював на вищих керівних посадах Мелітополя, Катеринослава, Кременчука, Оренбурга.

Життєпис[ред. | ред. код]

  • Народився 1895-о року.
  • 1918 — вступив у РКП (б)[1]
  • 1922—1923 — голова Мелітопольського міського виконавчого комітету робітничих і сільських депутатів.
  • У грудні 1922 року голова Мелітопольської міськради Капранов брав участь у VII Всеукраїнському з'їзді Рад. Там його обрали делегатом на I Всесоюзний з'їзд Рад. На з'їзді Капранов голосував за Декларацію і Договір про утворення СРСР[2].
  • 1923 — голова виконавчого комітету Мелітопольської окружної ради
  • 1923—1924 — голова виконавчого комітету Катеринославської окружної ради[1]
  • 1924—1925 — голова виконавчого комітету Павлоградської окружної ради
  • жовтень 1925—1928 — голова виконавчого комітету Кременчуцької окружної ради[1] (або глава міськради Кременчука[3])
  • 11.10.1933—21.06.1934 — голова виконкому Оренбурзької міськради[4]
  • На початку німецько-радянської війни Капранов знаходився в місті Ступіно Московської області. Звідти він був покликаний в армію. Був призначений комісаром госпіталю на 300 ліжок, розгорнутому в Ступіно. Служив у званні підполковника інтенданской служби, на посаді заступника начальника госпіталю з політчастині.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Капранов Микола Євдокимович. Довідник з історії Комуністичної партії і Радянського Союзу 1898 - 1991. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 17 квітня 2014.
  2. Михайлов, Б. Д. Екскурсія в краєзнавчому музеї // {{{Заголовок}}}. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1990. — 5000 прим.
  3. -100-let/ Мери Кременчука за останні 100 років. Вулиці Кременчука. Процитовано 17 квітня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Оренбурзькі градоначальники з моменту заснування міста (рос.). Історія Оренбуржжя. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  5. а б Загальнодоступний електронний банк документів «Подвиг Народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»: 1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 2 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], 3 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.].