Капуас (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капуас
Kapuas River.jpg
Річка Капуас
0°15′57″ пд. ш. 109°52′31″ сх. д. / 0.266000000028° пд. ш. 109.87540000002778129° сх. д. / -0.266000000028; 109.87540000002778129
Витік Південно-китайське море
• координати 1°24′53″ пн. ш. 114°11′48″ сх. д. / 1.414900000028° пн. ш. 114.19680000002777831° сх. д. / 1.414900000028; 114.19680000002777831
Гирло Карімата і Південно-Китайське море
• координати 0°11′58″ пд. ш. 109°05′30″ сх. д. / 0.199700000028° пд. ш. 109.09190000002777765° сх. д. / -0.199700000028; 109.09190000002777765
Басейн Q56555605?
Країни: Індонезія, Малайзія
Регіон Західний Калімантан
Довжина 1 143 км
Площа басейну: 98 749 км²
Середньорічний стік 6707 м³/с
Притоки: Sungai Landak[d]
GeoNames, Global Geosites 1641397
Капуас у Вікісховищі?

Капуас — річка в індонезійській частині острова Калімантан. Довжина 1 143 км. Є найдовшою річкою Індонезії і найдовшою річкою, що знаходиться на острові, а не на материку.

Капуас бере початок у горах Капуас Гулу біля кордону з Малайзією, тече на захід, впадає в Південно-китайське море.

Річка судноплавна на більшості своєї довжини, використовується для транспортування деревини з центральної частини острова Калімантан і для зв'язку з місцевим населенням.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Капуас на мапі

Завдовжки - 1143 км, завширшки до 700 метрів [1], площа басейну - 98 749 км² (понад 67% території провінції Західний Калімантан[2]). Витрата води схильна до сезонних коливань[3], середній показник - понад 5 000 м³/с. Річка найбільш багатоводна у квітні та листопаді, коли випадає максимум опадів і значні прибережні території затоплюються паводковими водами[3].

Витоки розташовані в центрі острова Калімантан на південь від індонезійсько - малайського кордону в районі стику західних схилів гірських хребтів Мюллер і Верхній Капуас[3].

На довжині приблизно 165 км річка протікає по гірській місцевості, далі - переважно по рівнинній, місцями значно заболоченій[3]. Приблизно за 350 км від витоку біля північного берега розкинулось озеро Сентарум, пов'язане з річкою численними протоками, яке в період повеней фактично утворює з річкою єдиний водний масив.

Впадаючи в Південно-Китайське море в районі міста Понтіанак, столиці провінції Західний Калімантан (зокрема безпосередньо в межах міста), утворює розгалужену дельту. З трьох основних рукавів найбільш повноводним є північний, відомий як Великий Капуас (індонез. Kapuas Besar).

Найбільша притока - річка Мелаві (індонез. Melawi), впадає ліворуч в межах міста Сінтанг приблизно за 465 км від гирла Капуаса. У місці впадання Мелава Капуас досягає чи не максимальної ширини. У деяких старих джерелах[4] відстань між його берегами в Сінтангу оцінюється як 1360 метрів, проте дані сучасних карт (в півтора-два рази менша ширина) дозволяють припустити, що подібна цифра є або результатом виміру в період сезонного розливу річки, або просто перебільшенням.

Природа[ред. | ред. код]

Капуас протікає переважно по лісистій (у верхній і середній течії) і болотистій (у середній і нижній течії) місцевості. Багатий природний світ річки і її басейну є предметом міжнародних наукових досліджень[2], під час яких періодично відкриваються нові біологічні види. Серед останніх відкриттів - виявлена ​​і описана у 2003 - 2005 роках німецькими та американськими герпетологами болотна капуаська змія, здатна змінювати забарвлення залежно від різних факторів зовнішнього впливу[5].

У басейні Капуас розкинулись національні парки «Бетунг Керіхун» і «Озеро Сентарум», територія яких, - відповідно, 8000 км² і 1320 км², - безпосередньо прилягає до берегів річки[2][6].

Транспортне і господарське значення[ред. | ред. код]

Міст через Капуас у передмісті Понтіанака

Капуас - найважливіша воднотранспортна артерія Калімантану, що зв'язує центральні райони острова з його західним узбережжям. Глибина річки (до 27 метрів[1]) забезпечує можливості для інтенсивного вантажного і пасажирського судноплавства на вельми великій відстані від гирла: судна з осадкою до 3 метрів ходять до міста Сінтанг (465 км від гирла), з осадкою до 2 метрів - до міста Путуссібау (902 км від гирла)[3].

Практично на всій довжині річки практикується сплав лісу. Поширене рибальство[3].

У різних місцях через Капуас наведено кілька мостів. Останній з них, який володіє найбільшою пропускною здатністю, офіційно відкрив 9 липня 2007 року в Понтіанаку президент Індонезії С. Б. Юдойоно[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Noni Arnee (21 серпня 2009 року). Pesona di Bawah Garis Katulistiwa (id). Suara Merdeka. Архів оригіналу за 2012-02-02. Процитовано 22 березня 2010. 
  2. а б в Betung Kerihun National Park (Transborder Rainforest Heritage of Borneo) (en). UNESCO World Heritage Centre. 2 лютого 2004 року. Архів оригіналу за 2016-11-14. Процитовано 23 березня 2010. 
  3. а б в г д е Капуас у ВРЕ
  4. Борнео // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  5. John C. Murphy, Harold K. Voris, Mark Auliya (31 грудня 2005 року). A new Species of Enhydris (Serpentes: Colubridae: Homalopsinae) from the Kapuas River System, West Kalimantan, Indonesia (en). National Univercity of Singapore. Архів оригіналу за 31 жовтень 2014. Процитовано 31 жовтня 2014. 
  6. Elizabeth Linda Yuliani, Yayan Indriatmoko, Seselia Ernawati, Leon Budi Prasetyo, Zul MS (жовтень 2007 року). Promoting Good Governance in Danau Sentarum National Park under Decentralization (en). Архів оригіналу за 2012-10-08. Процитовано 23 березня 2010. 
  7. Noni Arnee (9 липня 2007 року). Presiden akan Resmikan Jembatan Kapuas II Pontianak (id). Suara Merdeka. Архів оригіналу за 2012-04-20. Процитовано 22 березня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]