Капувар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капувар
Kapuvár
Герб
Герб
палац Естерхазі
палац Естерхазі
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Дьйор-Мошон-Шопрон
Регіон Західне Задунав'я
Населення 10 684
Площа 96,05 км²
Густота населення 111,23 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 9330
Телефонний код +36-96
Географічні координати 47°36′00″ пн. ш. 17°01′59″ сх. д. / 47.60000° пн. ш. 17.03306° сх. д. / 47.60000; 17.03306Координати: 47°36′00″ пн. ш. 17°01′59″ сх. д. / 47.60000° пн. ш. 17.03306° сх. д. / 47.60000; 17.03306
Місцева влада
Веб-сторінка kapuvar.hu
Мапа
Капувар (Угорщина)
Капувар
Капувар

Commons-logo.svg Капувар у Вікісховищі

Капувар (угор. Kapuvár) — місто в медьє Дьйор-Мошон-Шопрон в Угорщини. Місто розташоване на краю національного парку Фертьо-Ханшаг на річці Киш-Раба, за 10 км на південь від кордону з Австрією, між Шопроном і Дьйором.

Населення 10 684 чоловік (2001). Площа міста — 96,05 км. Щільність населення — 111,23 чол./км².

Історія[ред. | ред. код]

Католицька церква св. Анни

В районі Капувара знайдені сліди поселень іллірійців, римлян та аварів. Після приходу угорців Капувар став західними воротами Королівства Угорщина. Назва місця пов'язано з термінами «ворота» і «замок» (vár). Перша письмова згадка датована 1162 роком[1]. Король Сигізмунд в 1387 році завітав це містечко роду Канісал в подяку за підтримку[2]. У 1532 році Капувар перейшов до роду Надашді. У 1558 році селище отримало право ринкової торгівлі, фортеця була посилена через турецької загрози. Але незважаючи на це в 1594 році фортеця ненадовго була захоплена Османською імперією[1].

У 1681 році Капувар перейшов у володіння Естерхазі. В ході національно-визвольної війни початку XVIII століття фортеця була зруйнована повстанцями, згодом на її місці був побудований замок Естерхазі[1]. Економічний бум середини XIX століття торкнувся і Капувару — в центрі було побудовано кілька представницьких будівель.

У 1901 році тут було 6642 жителів[3]. У 1969 році Капувар отримав статус міста.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Die Geschichte der Stadt
  2. August Ernst: Geschichte des Burgenlandes. Geschichte der österreichischen Bundesländer. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 1991, ISBN 3-48654-072-6, S.   71.
  3. Meyers Großes Konversations-Lexikon, Band 10, Leipzig 1907 році, S.   606.