Капуста Андрій Тимофійович
| Андрій Капуста Андрій Тимофійович Капуста | |
|---|---|
| Помер | 1572 |
| Країна | Річ Посполита |
| Учасник | Лівонська війна[1] |
| Титул | князь |
| Посада | Овруцький старостаd[1], брацлавський каштелян[2] і Овруцький старостаd[1] |
| Рід | Капусти[3] |
| Батько | Тимофій Капуста |
| Мати | Q130323311?[1] |
| У шлюбі з | невідома, Анна Шимківна |
| Діти | Марина, Олександра |
 | |
Андрій Тимофійович Капуста (пом. 1572) — князь, урядник Речі Посполитої. Представник роду Капуст гербу Одровонж.
Посади: брацлавський каштелян (1566—1571), староста (державець) овруцький (1546—1551,1553—1571).
У 1546 році князь подав позов на Христофора Кміту (герб Хоругви Кмітів) щодо відмови останнього передати йому Овруцький замок згідно з привілеєм короля Сигізмунда І Старого. Правитель вирішив відкласти розгляд справи[4].
Був одружений двічі. Перша дружина невідома. Друга: за Леонтієм Войтовичем — Анна Шимківна (28.02.1503—19.07.1577), за даними Афанасія Кальнофойського, Анна Семенівна, Кандреєвська монахиня, прожила 54 роки, 4 місяці, 19 днів. Була похована у Києво-Печерській лаврі, існувала її надгробна таблиця з епітафією.[5] Діти:
- Марина — дружина мінського воєводи Богдана Сапіги;
- Олександра (д/н— травень 1601[6]) — дружина князя Олександра Вишневецького;
- третя дочка — дружина Філона Кміти-Чорнобильського, смоленського воєводи.
- ↑ а б в г Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 158.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 97.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 158–159.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 188. (пол.)
- ↑ Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 35.
- ↑ o książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu. 2007, s. 170 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
- Ізборник. Розділ п'ятий. Князівські родини невстановленого і ординського походження. [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 478. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |