Капустинський Олександр Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Олександр Капустинський
Олександр Осипович Капустинський
Kapustyns'ky O..jpg
Народився 16 серпня 1860(1860-08-16)
м. Садгора, нині в межах Чернівців
Помер 10 травня 1939(1939-05-10) (78 років)
с. Кудринці, нині Борщівський район
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність священик, громадсько-політичний та освітній діяч
Відомий завдяки гімназія товариства «Рідна школа» у Борщові
Посада віце-маршалок Борщівської повітової ради
Конфесія УГКЦ

о. Олександр Осипович Капустинський (16 серпня 1860, м. Садгора, нині в межах Чернівців — 10 травня 1939,[1] с. Кудринці, нині Борщівський район) — український греко-католицький священик, громадсько-політичний та освітній діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня 1860 року в м. Садгора (нині в межах Чернівців, Україна).

Закінчив гімназію у Чернівцях. Навчався на правничому факультеті Чернівецького університету, у Львівській духовній семінарії.

Висвячений 1886 року. Був парохом містечка Мельниця (тепер смт Мельниця-Подільська Борщівського району) від 1905 року. Кудринецький декан УГКЦ, почесний крилошанин і радник Станиславівської консисторії. В 1913—1914 роках посол Галицького Сейму від Української національно-демократичної партії (округ Борщів, діяв в Українському соймовому клубі, обраний від IV курії[2]).

В час існування ЗУНР став делегатом Української Національної Ради ЗУНР як сеймовий посол[3]. Брав активну участь у встановленні влади Української Держави — ЗУНР — у Чорткові разом із М. Мельником.[4] . Разом з УГА перейшов за р. Збруч, служив греко-католицьким священиком у Кам'янці-Подільському.

У 1920-30 роках — член виділів товариства «Народний дім» та шкільної ради повіту, віце-маршалок Борщівської повітової ради. За його ініціативи та сприяння спорудили будівлю та відкрили гімназію товариства «Рідна школа» у Борщові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мельниця-Подільська. Архів оригіналу за 8 грудень 2015. Процитовано 6 грудень 2015. 
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 114—115.
  3. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір»,, 1995. — 368 с., іл. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9.
  4. Там само. — С. 39.

Джерела[ред. | ред. код]