Капібара мала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Капібара мала
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Кавієві (Caviidae)
Рід: Капібара (Hydrochoerus)
Вид:
Капібара мала (H. isthmius)
Біноміальна назва
Hydrochoerus isthmius
Мапа поширення капібари малої

Капібара мала (Hydrochoeris isthmius)  вид гризунів родини Кавієві, який проживає на півночі Південної Америки.

Поширення[ред. | ред. код]

Проживає від Панами до північої Колумбії і західної Венесуели. Живе тільки близько до води, включаючи болота, естуарії, береги річок і струмків.

Морфологія[ред. | ред. код]

Довжина голови й тіла: 0.8–1 м, вага: 25–45 кг. Гризун з кремезним тілом, великою прямокутною головою, і округлим крупом. Шерсть тьмяно-помаранчева або червонувато-коричнева. Блиск очей помірний, червонуватий. Хвіст крихітний, не помітний. Ноги перетинчасті, з 4 пальцями на передніх ногах і 3 — на задніх. Каріотип: 2n = 64, FN = 104.

Поведінка[ред. | ред. код]

У місцевостях, де на них не заведене полювання, проявляють активність і вдень і вночі, але при відчутному тиску полювання стає нічним. Під час відпочинку цей гризун сидить на своїх задніх лапах подібно до собаки, або ж лежить на боці. Коли його потривожити, він прогавкує сигнал тривоги й стрибає у воду з гучним сплеском. Дуже добре плаває і повністю занурюється під воду при переслідуванні. Харчується в основному травою та водною рослинністю, але може увійти в сільськогосподарські райони вночі, щоб поїсти рослин сої або інших культур. У залежності від умов середовища проживання і тиску полювання живе як поодинці так і групами. Невеликі групи 2–6 осіб займають лісові регіони, великі групи 20 або більше знаходяться у більш відкритих місцях проживання.

Відтворення[ред. | ред. код]

Парування відбувається у воді в будь-який час року, але зазвичай є один цикл розмноження. Вагітність триває до 120 днів, після чого народжується в середньому 3,5 дитинча (діапазон: 1–7). Потомство народжуються добре розвинене і подорожує разом з матір'ю.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Основні загрози: вирубка лісів, екстенсивне сільське господарство, осушення боліт, полювання задля їжі (особливо в Колумбії). Вид проживає в кількох природоохоронних зонах.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Delgado, C. & Emmons, L. (2016). Hydrochoerus isthmius. The IUCN. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 31.03.2018.
  • Reid, F. A field guide to the mammals of Central America & Southeast Mexico. — Oxford University Press, 2009. — С. 246, 247. — ISBN 9780195343229.
  • Mones, A., & Ojasti, J. Hydrochoerus hydrochaeris // Mammalian species. — 1986. — № 264. — С. 1–7. — DOI:10.2307/3503784.