Капітанівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Капітанівка

Імені Тараса Шевченка — Помічна
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
смт Капітанівка

48°54′57″ пн. ш. 31°41′58″ сх. д. / 48.91583° пн. ш. 31.69944° сх. д. / 48.91583; 31.69944Координати: 48°54′57″ пн. ш. 31°41′58″ сх. д. / 48.91583° пн. ш. 31.69944° сх. д. / 48.91583; 31.69944
Рік відкриття 1914 (110 років)
Тип проміжна
Колій 3
Платформ 1
Тип платформ(и) бокова
Форма платформи пряма
Вулиця Комсомольська, 1
Код станції 423400 ?
Код «Експрес-3» 2208345 ?
Послуги Залізнична станціяКвиткова каса Довідкове бюро
Супутні послуги Камера схову
Мапа
Капітанівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Капітанівка
Капітанівка

Капіта́нівка — пасажирсько-вантажна залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці.

Розташована в селищі міського типу Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області.

Історія станції[ред. | ред. код]

Станція Капітанівка відкрита 1914 року одночасно з введенням в експлуатацію дільниці Бахмач-Пасажирський — Одеса-Головна. Того ж року побудований типовий для малих станцій вокзал, що мав зубчастий карниз і ризаліт, одночасно зі станцією Новомиргород[1]. Подібні вокзали в Україні зустрічаються чи не найчастіше.

1919 рік відзначився Григор'євським повстанням — одним із найбільших повстань проти більшовиків в Україні. Воно частково проходило на станції Капітанівка. 3 квітня 1919 року сюди увійшли бійці отамана Григор'єва.

Під час Другої світової війни станція була зруйнована, однак вокзал зовсім не постраждав. Після війни станцію відновили, а 1962 року — реконструйований.

1962 року станцію Капітанівка було реконструйовано, внаслідок чого розширилося колійне господарство, а вантажообіг з 1958 по 1970 роки збільшився майже на 70 %[2].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Станція обслуговує пасажирів далекого та приміського сполучення, а також виконує вантажні операції.

Потяги далекого сполучення:

Потяги приміського сполучення:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 101. ISBN 966-583-149-6
  2. Історія Капітанівки. Частина 9-11. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 22 липня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]