Капітанівський ліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище місцевого значення «Капітанівський ліс»
48°48′36″ пн. ш. 38°47′54″ сх. д. / 48.81000000002777739° пн. ш. 38.79861111002777818° сх. д. / 48.81000000002777739; 38.79861111002777818Координати: 48°48′36″ пн. ш. 38°47′54″ сх. д. / 48.81000000002777739° пн. ш. 38.79861111002777818° сх. д. / 48.81000000002777739; 38.79861111002777818
Країна  Україна
Розташування Новоайдарський район, Луганська область, Україна Україна
Найближче місто Новоайдар
Водні об'єкти Сіверський Донець
Площа 542,0 га
Засновано 12 липня 1980
Капітанівський ліс. Карта розташування: Луганська область
Капітанівський ліс
Капітанівський ліс (Луганська область)
Мапа

CMNS: Капітанівський ліс у Вікісховищі

Капітанівський ліс — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, заповідне урочище місцевого значення.

Розташування[ред. | ред. код]

Заповідне урочище розташоване поблизу сіл Муратове і Капітанове Новоайдарського району Луганської області, на південний захід від районного центру Новоайдар на території Капітанівського лісництва державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство». Координати: 48° 48' 36" північної широти, 38° 47' 55" східної довготи[1].

Історія[ред. | ред. код]

Заповідне урочище місцевого значення «Капітанівський ліс» оголошено рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в. ч.), № 247 від 28 червня 1984 р.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Загальна площа заповідного урочища — 542,0 га. Являє собою штучні соснові насадження, серед яких зустрічаються залишки природних березових і вільхових колків на другій піщаній терасі Сіверського Дінця. Лісові насадження мають цінність через високу життєздатність культури сосни звичайної в умовах недостатнього зволоження степової зони України. Середня висота сосни — 12,0 м, діаметр — 8-14 см.

Рослинний світ[ред. | ред. код]

В заповідному урочищі домінують насадження сосни звичайної з домішками природних колків берези та вільхи. Трав'яний покрив формують хміль звичайний, дрік красильний, конюшина лучна, зіновать Цінгера, плакун верболистий, жабриця рівнинна, скабіоза українська, дивина густоквіткова, чебрець Палласів, буквиця лікарська, нечуйвітер зонтичний, цмин піщаний, деревій горбковий, волошка Лавренка, конвалія звичайна, холодок лікарський, очерет південний, куничник наземний, келерія піскова, рогіз широколистий тощо.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Фауна урочища пердставлена цінними мисливськими видами, серед яких: заєць-русак, вивірка звичайна, куниця кам'яна, куниця лісова, свиня дика.

Ландшафтний склад[ред. | ред. код]

Степи — 0%,
умовно-природні ліси — 0%,
штучні ліси — 100%,
водойми — 0%,
орні землі — 0%,
населені пункти — 0%.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заповідні урочища. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
  2. О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // [[Заповідна справа в Україні (журнал)|Заповідна справа в Україні]]. Том 18. Вип. 1-2. 2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]