Капітан (військове звання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Погон капітана Збройних сил України
Сухопутні війська ЗСУ
Повітряні сили ЗСУ
Військова організація
Latvian platoon at Camp Lejune.jpg
Типові підрозділи Типова чисельність Типовий командир
Вогнева група 2–4 Молодший капрал /
Капрал
Відділення (Рій)/
Секція
8–14 Капрал/
Сержант/
Штаб-сержант
Взвод (Чота)/
Загін
15–45 Другий лейтенант /
Перший лейтенант /
Лейтенант
Рота (Сотня)/
Батарея/
Ескадрон
80–150 Капітан /
Майор
Батальйон (Курінь) /
Когорта
300–800 Підполковник
Полк /
Бригада /
Легіон
1,000–5,500 Полковник /
Бригадний генерал
Дивізія 10,000–25,000 Генерал-майор
Корпус 30,000–50,000 Генерал-лейтенант
Загальновійськова армія 100,000–300,000 Генералітет
Група армій /
Фронт
2+ польових армій Фельдмаршал /
Генерал армії
Військовий округ /
Театр
4+ польових армій Шестизіркове звання /
Головнокомандувач

Капіта́н (від лат. caput, «голова»; пізньолат. capitaneus, «воєначальник») — військове звання молодшого офіцерського складу в армії і на флоті багатьох країн світу.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше чин (звання) «капітан» (фр. capitaine) з'явився в середньовічній Франції, де позначав начальників окремих військових округів. 1558 року капітанами стали називати командирів рот, а начальників військових округів — генерал-капітанами. Також капітанами називали господарів або командирів кораблів будь-якого типу.

Річ Посполита[ред. | ред. код]

На теренах України капітани появились у XVI ст. як командири підрозділів найманої німецької[1] чи угорської[2] піхоти, що складались з декількох компаній. Звання відповідало рангу полковника у національних підрозділах. З XVII ст. у Речі Посполитій існував уряд військового капітана, котрий командував прибічною сторожею гетьманів. Впродовж XVII—XVIII ст. у європейських арміях капітан був командиром компанії піхоти, ескадрону кавалерії, драгун, зокрема у військах аутораменту національного та іноземного Речі Посполитої.

Росія. СРСР[ред. | ред. код]

У Московському царстві чин (звання) капітана з'явився в XVI столітті для іноземних офіцерів; у XVII столітті встановлений для командирів рот в полках «нового строю», а на початку XVIII століття — для командирів рот у всій регулярній армії. У кавалеріїдрагунських полках і корпусі жандармів з 1882) званню капітана відповідало звання ротмістр, в козачих військах — осавул. У 1705—1798 роках існувало також звання капітан-поручник, замінене потім на штабс-капітан (у кавалерії йому відповідало звання штабс-ротмістр, а в козачих військах — підосавул).

У російському ВМФ з початку XVIII століття існували звання: капітан-командор (1707—1732, 1751—1764, 1798—1827), капітан корабля (1701—1713, 1732—1751), капітан 1 і 2 рангу (1713—1732, 1751—1917), капітан 3 рангу (1713—1732), капітан 4 рангу (1713—1717) і капітан-лейтенант (1713—1884, 1909—1911).

У збройних силах СРСР звання капітан було встановлено ухвалою ЦВК і РНК СРСР від 22 вересня 1935 року для командного складу сухопутних військ, ПС і берегових частин ВМФ. Цією ж ухвалою для корабельного складу ВМФ введені звання капітан 1, 2 і 3 рангу і капітан-лейтенант (останнє відповідає званню капітан у сухопутних силах). В артилерії звання капітан відповідає посаді командир батареї (комбат).

Галерея[ред. | ред. код]

Звання капітан існує і в більшості армій. Збройні сили України успадкувала це звання від армії колишнього СРСР.

Знаки розрізнення капітана в деяких країнах світу

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 71-72. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]