Карабаш
місто Карабаш | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Карабаш | |||||
| |||||
Панорама міста | |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Челябінська область | ||||
Муніципальний район | Карабашський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 75415000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 75715000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1822 | ||||
Статус міста | 1933 | ||||
Населення | ▼ 11 593 (2015) | ||||
Площа | 686 км² | ||||
Поштові індекси | 456140–456144 | ||||
Телефонний код | +7 35153 | ||||
Географічні координати: | 55°29′00″ пн. ш. 60°12′00″ сх. д. / 55.483333333333° пн. ш. 60.2° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+5 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | karabash-go.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Караба́ш (башк. Ҡарабаш) — місто обласного підпорядкування в Челябінській області Російської Федерації. Місто розташоване на Південному Уралі, на річці Сак-Єлга, за 90 км від Челябінська. Побудоване на території старої копальні. Є одним з найбільших мідеплавильних центрів Росії. Відомий своєю важкою екологічною ситуацією.[1]
Ойконім Карабаш походить від однойменного ороніма, який має тюркське походження і означає «чорна голова/вершина». Можна припустити зв'язок цієї назви з язичницькими віруваннями східних башкир, які здавна населяють цю місцевість. Також варто відзначити, що скелі на вершині гори складені з незвично темних для даної місцевості порід.
Вважається, що історія Карабаша починається з заснування в 1822 році заводчиком Григорієм Зотовим Соймановського селища в однойменній долині поблизу гори Карабаш.
Соймановський займався миттям золота, так як в долині були відкриті золотоносні розсипи в заплаві Сак-Єлги. В XIX столітті в долині були відкриті поклади мідної руди, а в 1837 р був побудований перший мідеплавильний завод, який проіснував п'ять років.
Старий мідний завод був другим мідним заводом в долині і був побудований в 1907 р У цьому ж році куплений англійської гірської компанією під керівництвом Леслі Уркварта[en]. Цей завод пропрацював три роки.
У грудні 1909 року була відкрита вузькоколійна залізниця Киштим — Карабаш[2].
У 1910-му р в долині біля гори Карабаш був запущений новий мідеплавильний завод, який працює досі. Через п'ять років після відкриття завод виробляв третю частину всієї російської міді.
У 1950-1970-ті роки інтенсифікується зростання міста. Зводиться безліч нових житлових будинків, підводиться газопровід, добудовується і вводиться в дію Кіалімське водосховище. В цей же час відбувається зниження кількості населення до 20 тис. чоловік внаслідок закриття шахт. Цей час характеризується також загостренням екологічних проблем, пов'язаних з брудним мідним виробництвом і фактично відсутністю задовольняють споруд з очищення викидів і відходів виробництва.
До кінця 1980-х років навіть при очевидній глибокої кризової ситуації в екології міста (екологія погіршується настільки, що в місті вимирає рослинність) і всіх пов'язаних з нею сферах життя міста, влада не вирішується закрити завод. У кінці 1989 року це все-таки трапляється і старе металургійне виробництво зупиняється. П'ята частина населення міста залишається без роботи. Соціальна обстановка міста зазнає в цей час глибокої кризи. Населення міста зменшується до 15 тис. чоловік.
У 1998 році в місті поновлюється мідеплавильне виробництво через загострення соціально-економічної ситуації. За іншою версією виробництво було запущено приватними власниками комбінату для отримання прибутку.[3]
1931[4] | 1939[4] | 1959[5] | 1967[4] | 1970[6] | 1979[7] | 1989[8] |
---|---|---|---|---|---|---|
8300 | ↗38 300 | ↘24 925 | ↘22 000 | ↘20 018 | ↘17 619 | ↘17 006 |
1992[4] | 1996[4] | 1998[4] | 2002[9] | 2003[4] | 2005[4] | 2006[4] |
↘16 400 | ↘14 900 | ↘14 500 | ↗15 942 | ↘15 900 | ↘15 700 | ↘15 500 |
2007[4] | 2008[10] | 2009[11] | 2010[12] | 2011[13] | 2012[14] | 2013[15] |
↘15 400 | ↘14 023 | ↗15 227 | ↘13 152 | ↘13 059 | ↘12 741 | ↘12 255 |
2014[16] | 2015[17] | 2016[18] | 2017[19] | |||
↘11 900 | ↘11 593 | ↘11 336 | ↘11 178 |
Містоутворююче підприємство — ЗАТ «Карабашмідь».
У місті також є хлібокомбінат, радіозавод «Жовтень», два абразивних заводи.
У багатьох ЗМІ стверджується, що ЮНЕСКО назвала Карабаш найзабрудненішим містом в світі[20][21]. Це заперечує голова Карабаського міського округу В'ячеслав Ягодинець[22]:
Ми намагалися знайти такий документ. Не знайшли. Хоча шуму тоді було багато. Ми навіть боялися на місцевому хлібі писати «Карабаш» - його б ніхто не купив! |
- ↑ Настояще время. Карабаш — самый грязный город (Неизвестная Россия). youtube.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 28 жовтня 2018.
- ↑ Вузькоколійні залізниці Челябінської області[недоступне посилання] // infojd.ru
- ↑ Наталья Севрюкова (09.06.2001). Этюд в сернокислых тонах. ng.ru. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
- ↑ а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Карабаш (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения по городским округам и муниципальным районам Челябинской области на 1 января 2005-2016 гг. (численность населения 2004-2010 гг. пересчитана от итогов ВПН-2010). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Оптимізація дійсності. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 11 листопада 2015.
- ↑ The generals of copper are going to grow wheat in the world's dirtiest city. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
- ↑ Чорні гори, помаранчева річка: Карабаш — місто-апокаліпсис живої природи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.