Карабиць Кирило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кирило Карабиць
Зображення
Основна інформація
Дата народження 26 грудня 1976(1976-12-26) (43 роки)
Місце народження Київ
Роки активності 1995 - дотепер
Громадянство Україна Україна
Професія диригент
Освіта КССМШ ім. Лисенка
Київська консерваторія
Жанр класична музика
Колективи Борнмутський симфонічний оркестр

Кара́биць Кири́ло Іва́нович (нар. 26 грудня 1976) — диригент родом з України, син українського композитора Івана Карабиця.


Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Києві.

Навчання[ред. | ред. код]

Закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені М. В. Лисенка, потім — Київську консерваторію.
У 1995 стажувався у Відні та Штутгарті. В роки стажування знайшов в архіві Берлінської співочої академії ноти Пристрастей за Йоганнесом К. Ф. Е. Баха, які вважалися втраченими.

Творчий шлях[ред. | ред. код]

1995 — дебютував як диригент з Національним ансамблем солістів «Київська Камерата», де працював чотири роки.

У 1998—2000 роках працював з Будапештським фестивальним оркестром, в 2002—2005 — з філармонічним оркестром Французького радіо.

З 2007 (формально з 2009) року був 13-им Головним Диригентом симфонічного оркестру в Борнмуті (Борнмутський симфонічний оркестр). Під керівництвом Кирила Карабиця оркестр здобув звання «Найулюбленішого оркестру світу».[1]

У вересні 2014 році після практично річної високо оціненої критиками роботи з колективом став художнім керівником «I, CULTURE Orchestra» (ICO)[2][3]

2012 дебютував у Великому театрі Москви з оперою "Євгеній Онєгін"[4], влітку 2013 там же ставив "Богему"[5].

Із 2016 року Кирило Карабиць став новим музичним директором і шеф-диригентом Німецького національного театру[de] і Державної капели у німецькому місті Ваймар.[6][7]

« «Мій перший концерт-відкриття як головного диригента і музичного директора Німецького національного театру і Державної капели почнеться з симфонічної поеми Ліста, який проживав у Ваймарі, "Мазепа". Цим я хочу зробити акцент на українській темі, котра точно буде в моїх майбутніх програмах. … Культурна політика має бути на першому плані. Культура нас робить українцями, не політика. … Інвестувати треба саме в культуру.»[1] »

У 2017 Кирило Карабиць дебютував у Москві з Російським національним оркестром, програма концерту включала твір українського композитора Б. Лятошинського[8], а в грудні 2019 виступив з програмою з творів виключно російських композиторів[9]

Оркестри[ред. | ред. код]

Кирило Карабиць на концерті у Львівській опері, 30 червня 2015
  • Берлінський симфонічний оркестр,
  • оркестр Франкфуртського радіо,
  • Філармонічний оркестр міста Токіо (Японія),
  • оркестр Сіднейської філармонії (Австралія),
  • Національний симфонічний оркестр Бразилії у місті Сан-Паоло,
  • Ліонський симфонічний оркестр (Франція),
  • симфонічний оркестр міста Ставангер (Норвегія),
  • «Молода Німецька Філармонія»,
  • філармонічний оркестр міста Тампере (Фінляндія),
  • Гайдн-Оркестр міста Больцано (Італія), оркестр міста Люцерн (Швейцарія),
  • оркестр Латвійської філармонії
  • інші.

Постановник[ред. | ред. код]

у сезоні 2007/2008 — постановки в оперних театрах Женеви, Страсбургу, Нансі (Франція).

у 2008 році — постановка опери «Євгеній Онєгін» на Глайндборнському фестивалі (Англія) за участю Лондонського Філармонічного Оркестру.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Нагороджений призом Данської асоціації диригентів на міжнародному конкурсі молодих диригентів ім. Миколи Малька (1998),
  • має відзнаку Австрійської спілки Альберта Швейцера (Відень, 1998),
  • приз «Європейської фундації» під патронатом принца Генрика Датського як молодому диригенту (Брюссель, 1998),
  • відзнаку почесного громадянина штату Оклахома (США),
  • лауреат Міжнародного конкурсу диригентів «Mario Gusella» (Італія),
  • Королівським філармонічним товариством визнаний найкращим диригентом 2012 року (Велика Британія).
  • Український диригент Кирило Карабиць отримав музичну нагороду Королівського Музичного Товариства, найпрестижнішу нагороду класичної музики у Великій Британії.[10]
  • 6 жовтня 2014 року знаний веб-портал Bachtrack за результатами он-лайн голосування оголосив Борнмутський симфонічний оркестр під керівництвом Кирила Карабиця «Найулюбленішим оркестром світу 2014» (англ. World’s Favourite Orchestra 2014). Також, до двадцятки найрейтинговіших оркестрів світу потрапив і керований К. Карабицем «I, CULTURE Orchestra» (ICO)[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Диригент Кирило Карабиць: Культура нас робить українцями, не політика // Espreso.tv 5.09.2015
  2. «І, Culture Orchestra»  — це 111 талановитих музикантів віком від 18 до 28 років із семи країн Центрально-Східної Європи (Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови, України і Польщі) під диригування українського віртуоза. Створений в 2011 році Інститутом Адама Міцкевича (Варшава), в рамках культурної програми польського головування в Раді ЄС. Детальніше: Анатолій Зимнін за матеріалами Другої програми Польського радіо (Dwójka) (05.08.2014 17:57). Оркестр «І, Culture Orchestra» розпочинає свій четвертий сезон. http://www.polradio.pl/. Polskie Radio S.A. Процитовано 8 жовтня 2014. 
  3. Kirill Karabits appointed Artistic Director of I, CULTURE Orchestra!. http://www.orchestra.iam.pl/. 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 жовтень 2014. Процитовано 8 жовтня 2014. 
  4. Кирилл Карабиц дебютирует в Большом театре
  5. Кирилл Карабиц дирижирует "Богему" в Большом театре
  6. Український диригент Карабиць очолив Німецький національний театр // Українська правда. Життя, 10.07.2015
  7. Такою, як раніше, Україна не буде. Люди не дозволять // День. 26.12.2015
  8. За пультом – Кирилл Карабиц, за фортепиано – Михаил Плетнев - Статьи - Музыка - РЕВИЗОР.РУ. rewizor.ru. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019. 
  9. Российский национальный оркестр, Кирилл Карабиц, Михаил Плетнёв : Московская государственная академическая филармония. meloman.ru. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019. 
  10. Український диригент отримав престижну нагороду в Британії // Українська правда. Життя, 15.05.2013
  11. Mark Pullinger (06 October 2014). World’s Favourite Orchestra: A Seaside Stroll for Bournemouth?. http://bachtrack.com/. Bachtrack Ltd. Процитовано 8 жовтня 2014. 

Література[ред. | ред. код]

  • Леоненко Р. «Победитель» // Кореспондент. — 2002. — 17 трав.;
  • Новицький В. Міжнародна нагорода Кирила Карабиця // Уряд, кур'єр. — 2001. — 8 груд.;
  • Берегова О. Таємниця числа 19 або роздуми з приводу одного дебюту //КіЖ. — 1996. — 17 квіт.;
  • Степанченко Г. Нове життя класичної опери // Київська пектораль [додаток до ж. «Театр.-конц. Київ»]. — 2002. — Вип. 2.

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]