Караван (Красноградський район)
| село Караван | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Нововодолазький |
| Рада | Караванська сільська рада |
| Облікова картка | Караван |
| Основні дані | |
| Населення | 1068 |
| Площа | 5,42 км² |
| Густота населення | 197,05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63240 |
| Телефонний код | +380 5740 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′05″ пн. ш. 35°48′18″ сх. д. / 49.60139° пн. ш. 35.80500° сх. д.Координати: 49°36′05″ пн. ш. 35°48′18″ сх. д. / 49.60139° пн. ш. 35.80500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
180 м |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Водолаги |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63240, с. Караван, вул. Центральна, 68 |
| Сільський голова | Пасько Сергій Миколайович |
| Карта | |
  Караван | |
 Караван | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Карава́н — село в Україні, у Нововодолазькому районі Харківської області. Населення становить 1068 осіб. Орган місцевого самоврядування — Караванська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Караван знаходиться на відстані 4 км від річки Вільхуватка (лівий берег). На відстані 2 км розташоване село Стулепівка. По селу протікає кілька пересихаючих струмків з загатами. Поруч проходить залізниця, найближча станція Караван за 3 км. Є ще одна станція — Станиця, відстань 1 км від села.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване в першій половині XVIII століття.
За даними на 1864 рік у казенній слободі Валківського повіту Харківської губернії мешкало 2203 особи (1132 чоловічої статі та 1071 — жіночої), налічувалось 315 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі, центрі Караванської волості, мешкало 1995 осіб, налічувалось 407 дворове господарство, існували православна церква, школа й лавка, відбувався щорічний ярмарок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3051 особи (1513 чоловічої статі та 1538 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зменшилась до 2974 осіб[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1114 осіб, з яких 473 чоловіки та 641 жінка[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1076 осіб[6].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,70 % |
| російська | 6,74 % |
| білоруська | 0,19 % |
| інші | 0,37 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна і птахо-товарна ферми.
- Сільськогосподарський виробничий кооператив «Україна».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Будинок культури.
- Амбулаторія сімейного лікаря, колишній фельдшерсько-акушерський пункт.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Школа с. Караван. -
Вказівник с. Караван. -
Амбулаторія сімейного лікаря в c. Караван. -
Пам'ятник невідомому солдату в с. Караван. -
Пам'ятний знак воїнам-односельчанам в с. Караван, 1941-1945. -
Караванська сільська рада. -
Цвинтар в с. Караван. -
Братська могила радянських воїнів в с. Караван, 1941-1945. -
Магазин продовольчих та промислових товарів в с. Караван, 2005. -
Магазин продовольчих товарів в с. Караван, 1920-ті. -
Дитячий майданчик школи с. Караван, 2014. -
Залізнична станція Караван.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-249. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Караван [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||||
_(1781).png)
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
