Караван (роз'їзд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Караван
Харківська дирекція
Південна залізниця
роз'їзд
Залізничний роз'їзд Караван
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса с. Червона Поляна, Нововодолазький район Харківської області
Структура
Лінія(ї) Мерефа — Красноград
Платформ 1
Тип платформ бічна низька
Колій 3
Історія
Відкрито 1932 (92 роки)
Електрифіковано 1974
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 441822
Код Експрес-3 2204477
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мерефа 31 км
Красноград 45 км
Мапа

Каравáн — проміжний залізничний роз'їзд 5-го класу Південної залізниці на дільниці Мерефа — Красноград між зупинним пунктом Сосонівка (3 км) та зупинним пунктом Станиця (3 км), а також між станціями Кварцовий (7 км) та Власівка (8 км). Відстань до станції Мерефа — 31 км, а до станції Красноград — 45 км[1][2].

Розташований у с. Червона Поляна Нововодолазького району Харківської області. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Історія[ред. | ред. код]

Роз'їзд був відкритий у 1932 році і назва походить від однойменного села Караван, що знаходиться неподалік від нього[3].

У 1974 році роз'їзд було електрифіковано постійним струмом під час електрифікації лінії Мерефа — Власівка[4]. Разом з тим Караван було обладнано електричною централізацією стрілок та сигналів.

Колектив залізничників роз'їзду Караван складається із 6 осіб. Начальник роз'їзду — Юлія Нечмоглод[5].

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Роз'їзд Караван має 3 колії: головну, приймально-відправочну та тупикову.

На роз'їзді провадяться роботи з прийому, відправленню, пропуску, схрещенню та обгону пасажирських та вантажних поїздів.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На роз'їзді Караван зупиняються електропоїзди приміського сполучення в напрямку Харкова та Краснограда[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  3. А. С. Архангельский, В. А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 208. — 100 000 прим.(рос.)
  4. История электрификации железных дорог СССР. 1972–1975 гг. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 14 червня 2015. (рос.)
  5. Южная железная дорога. Южная от А до Я… Караван [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Розклад руху приміських поїздів Південної залізниці [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]