Площа Льва Толстого (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Караваєвська площа)
Перейти до: навігація, пошук
Площа Льва Толстого
Київ
Площа Льва Толстого, серпень 2009 року

Площа Льва Толстого, серпень 2009 року
Місцевість Нова Забудова
Район Шевченківський
Розміщення між вулицями Великою Васильківською, Льва Толстого та Пушкінською
Історичні відомості: колишні назви
Шулявська площа
Караваєвська площа
майдан Толстого, площа Л. Н. Толстого
Загальні відомості
Координати 50°26′21″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.43917° пн. ш. 30.51611° сх. д. / 50.43917; 30.51611Координати: 50°26′21″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.43917° пн. ш. 30.51611° сх. д. / 50.43917; 30.51611
Поштові індекси 01004
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Площа Льва Толстого»
Автобуси А 24 (будні)
Трамваї лінія існувала до 1956 року
Тролейбуси Тр 5, 8, 9, 17
Маршрутні таксі Мт 231, 412, 412к, 570
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі «Київ-Донбас»
Будинок Бендерського
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Толстого Льва площа.png
На карті населеного пункту
commons:Площа Льва Толстого у Вікісховищі

Пло́ща Ль́ва Толсто́го — площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Розташована між вулицями Великою Васильківською, Льва Толстого та Пушкінською.

Історія[ред.ред. код]

Площа виникла між Шулявською та Великою Васильківською вулицями у другій половині XIX століття. У 1880–90-х роках побутувала неофіційна назва площі — Шулявська[с 1]. Ця назва походила від Шулявської вулиці, яка 1891 року набула назву Караваєвська, на честь науковця та медика Володимира Караваєва. За деякий час після перейменування вулиці площу також почали називати Караваєвська[с 2][с 3][с 4][с 5].

Після того, як 1920 року Караваєвська вулиця набула назву вулиця Толстого, площа на деякий час залишилася безіменною.

З другої половини 1930-х років площу почали називати площею Толстого (або майданом Толстого)[1][2], а у 1938 році вона офіційно отримала нову назву — площа Л. Н. Толстого[3]. Сучасна назва — з 1944 року[4].

Забудова[ред.ред. код]

Однією із перших відомих споруд площі стала лазня Міхельсона, більш відома як Караваєвська лазня. Заклад діяв з 1877 року у власному будинку купця Фрідріха Міхельсона на розі вулиць Пушкінської та Шулявської. Лазня відзначалася значною охайністю, за що була визнана санітарною комісією міста однією з найкращих у місті[5].

Повноцінно забудовуватись площа почала наприкінці XIX століття. Однією з перших помітних споруд, що з'явилися тут став будинок Льва Бендерського. Прибутковий дім відомого київського виноторговця було споруджено у 18971899 роках за проектом архітектора Владислава Городецького. На час будівництва будинок виявився найвищою житловою спорудою Києва. Фасад будівлі було пишно декоровано.

У 1914 році на площі планувалося встановити пам'ятник Тарасу Шевченку, проте цьому завадив початок війни та протидія з боку міських та урядових органів влади.

У післявоєнний час район площі зазнав значної перебудови. Будинок Бендерського було капітально відремонтовано, внаслідок чого головний фасад будівлі було дуже спрощено і на сьогодні він втратив архітектурну привабливість. У 1981 році відкрилася нова станція метрополітену, а у будівлі, в якій знаходиться наземний вихід зі станції, було розміщено електронно-обчислювальний центр київського метрополітену.

Так само у 1980-х роках було знесено будинок Міхельсона, а на його місці згодом було збудовано один із перших у Києві бізнес-центрів — «Київ-Донбас».

До чемпіонату Європи з футболу 2012 року, на площі Льва Толстого планувалося відбудувати фонтан, що колись тут знаходився[6], однак ці плани не було втілено у життя.

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Транспорт столиці у день авіації // Більшовик. — 1935. — 13 серпня.
  2. Список маршрутів міського транспорту // Довідник по Києву. — К. : Міськдовідка НКЗв'язку, 1937. — С. 66–67.
  3. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  4. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  6. Веб-портал КМДА: До Євро 2012 столична влада планує відновити частину історико-архітектурних пам'яток
Дореволюційні видання
  1. Предварительное условіе на устройство въ г. Киевѣ конно-желѣзныхъ дорогъ // Извѣстія Кіевской городской думы. — 1887. — № 7. — С. 2. (рос. дореф.)
  2. Линіи городской желѣзной дороги: 14) Караваевская линія // Весь Кіевъ : адресная и справочная книга на 1911 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1911 г. — С. 109. (рос. дореф.)
  3. Линіи городской желѣзной дороги: 14. Караваевская линія // Весь Кіевъ : адресная и справочная книга на 1912 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1912 г. — С. 109. (рос. дореф.)
  4. Линіи городской желѣзной дороги: 14) Караваевская линія // Весь Кіевъ : адресная и справочная книга на 1913 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1913 г. — С. 75. (рос. дореф.)
  5. Линіи Кіевской городской желѣзной дороги: 8). Караваевская линія // Весь Кіевъ : адресная и справочная книга на 1914 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1914 г. — С. 75. (рос. дореф.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.