Караваєві Дачі
| Караваєві Дачі Київ | ||||||
 Караваєві Дачі: вулиця Вадима Гетьмана | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Координати: 50°26′10″ пн. ш. 30°26′24″ сх. д. / 50.43611° пн. ш. 30.44000° сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Район | Солом'янський | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Поштовий індекс | 03049, 03186, 03087 | |||||
| Транспорт | ||||||
| Залізнична інфраструктура | з. п. Караваєві Дачі | |||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Караваєві Дачі Караваєві Дачі (Київ) | ||||||
 Караваєві Дачі у Вікісховищі | ||||||
Карава́єві Да́чі — історична місцевість, житловий масив міста Києва. Розташовані між Шулявкою і Відрадним, вулицями Академіка Янгеля, Смоленською, Гарматною, Відрадним проспектом і залізницею.
Історія[ред. | ред. код]
З середини ХІХ ст. тут розміщувався «Деревний розсадник». 1872 року відомий київський хірург-офтальмолог, професор В. О. Караваєв придбав частину Кадетського гаю, що виявилася «відрізаною» від основної частини внаслідок прокладання залізниці. Після його смерті Караваєві дачі було в 1902—1908 роках поділено на 238 ділянок і розпродано під приватні садиби. З 1914 року Караваєві Дачі увійшли до меж Києва.
Територія між теперішньою вулицею Комбайнерів і станцією Київ-Волинський забудована у 1930—40-х роках і подекуди фігурує як Новокараваєві Дачі. Майже вся забудова 1-ї третини ХХ століття на Караваєвих Дачах знесена у 1970—80-і роки.
З поч. ХХ ст до 1931 року у селищі існувала церква.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Караваєві Дачі |
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||