Карамельна тростина
Тип | Солодощі |
---|---|
Походження | Німеччина |
Необхідні компоненти | Цукор |
Зазвичай використовувані компоненти | Перцева м'ята |
Карамельна тростина — цукерка у формі тростини, часто асоціюється з Різдвом[1] і Днем Святого Миколая.[2] Традиційно є білою з червоними смужками та зазвичай приправлена перцевою м'ятою, можуть мати різні смаки та кольори.
У записах про покази-змагання солодощів 1837 року згадується «паличка-льодяник» (англ. stick candy).[3] Рецепт прямих м'ятних карамельних паличок, білих із кольоровими смугами, був опублікований у The Complete Confectioner, Pastry-Cook, and Baker у 1844 році.[4] Найперша задокументована згадка про «карамельну тростину» міститься в оповіданні «Tom Luther's Stockings», опублікованому в Ballou's Monthly Magazine у 1866 році, однак без жодної згадки про колір або смак.[5] Щомісячник The Nursery згадує «карамельні тростини» у зв'язку з Різдвом у 1874 році,[6] а журнал Babyland описує «довгі, кручені карамельні тростини», що вивішували на різдвяну ялинку в 1882 році.[7]
Поширена фольклорна історія про походження карамельних тростин розповідає, що в 1670 році в Кельні, Німеччина, хормейстер Кельнського собору, бажаючи заспокоїти дітей, що галасували в церкві під час традиційного різдвяного вертепу на Святвечір, попросив для них «цукрових паличок» у місцевого цукерника.[8][9][10][11] Аби виправдати роздачу цукерок дітям під час богослужіння, він попросив цукерника додати на верхівку кожної палички вигин, який би допоміг дітям запам'ятати пастухів, які відвідували Божественне Немовля.[8][9][10] На додаток, він використовував білий колір тростинок, аби навчати дітей християнської віри в безгрішне життя Ісуса.[8][9][10] З Німеччини льодяники поширилися в інші частини Європи, де їх роздавали під час вертепних вистав, що відтворювали Різдво Христове.[9][11] Карамельна тростина стала асоціюватися з Різдвом.[1]
Як і інші форми цукерок, перші тростинки виготовлялися ручним способом. На початку 1920-х чиказькі цукерники Bunte Brothers подали один із найперших патентів на машини для виготовлення карамельних тростинок.[12]
У 1919 році в Олбані, штат Джорджія, Роберт МакКормак почав виготовляти цукерки для місцевих дітей і до середини століття його компанія (первісно Famous Candy Company, потім Mills-McCormack Candy Company, а пізніше Bobs Candies) стала одним з провідних світових виробників карамельних тростин. Виробництво тростинок спочатку вимагало значних трудовитрат, що обмежувало обсяги виробництва; тростини доводилося згинати вручну, коли вони сходили з конвеєра, внаслідок чого відсоток розламування сягав понад 20 відсотків. Зять МакКормака, Ґреґорі Хардінґ Келлер, бувши студентом семінарії в Римі, проводив літо, працюючи на цукерковій фабриці вдома. У 1957 році Келлер, висвячений у стан римо-католицького священника єпархії Літл-Рок, запатентував свій винахід ― машину Келлера,[13] яка автоматизувала процес скручування м'яких цукерок у спіральні смужки та розрізання їх на точні за довжиною карамельні тростинки.
Під час святкувань Дня святого Миколая, карамельні тростини дарують дітям, оскільки ті, за повір'ям, символізують патерицю Християнського єпископа, Святого Миколая.[14] Патериця також натякає на образ Доброго Пастиря, іменування, іноді вживане щодо Ісуса Христа.[15][16]
- ↑ а б Hartel, Richard W.; Hartel, AnnaKate (2014). Candy Bites: The Science of Sweets. New York: Springer. с. 53. ISBN 978-1-4614-9383-9.
The candy cane is said to have its origins at Christmas time in Germany circa 1670. A church choirmaster in Cologne gave sticks of hard candy with a crook at the end to the children in his choir to keep them quiet during long Christmas services.
- ↑ American Christmas Tree Journal. National Christmas Tree Association. 2005. с. 40 — через Google Books.
St. Nicholas Day is celebrated on the anniversary of his death in 343 A.D. The candy cane is said to represent the crozier, or bishop's staff, of St. Nicholas.
- ↑ First Exhibition and Fair of the Massachusetts Charitable Mechanic Association, at Faneuil and Quincy Halls, in the City of Boston, September 18, 1837. Boston: Dutton and Wentworth, for the association. 1837. с. 25.
- ↑ Parkinson, Eleanor (1844). The Complete Confectioner, Pastry-Cook, and Baker. Philadelphia: Lea and Blanchard.
- ↑ Bates, M. A. (January–June 1866). Tom Luther's Stockings. Ballou's Monthly Magazine. Т. 23. с. 236—238 — через Google Books.
- ↑ Benny's Letter. The Nursery. Т. 15. 1874. с. 18 — через Google Books.
- ↑ Round the Christ-mas Tree. Babyland. Т. 6, № 1. January 1882. с. 8 — через Google Books.
- ↑ а б в Parker, Rick (2003). Introduction to Food Science. Albany, New York: Delmar/Thomson Learning. ISBN 0-7668-1314-2.
In 1670, the choirmaster at the Cologne Cathedral gave sugar sticks to his young singers to keep them quiet during the long Living Crèche ceremony. In honor of the occasion, he had the candies bent into the shepherd's crooks. In 1847, a German-Swedish immigrant named August Imgard of Wooster, Ohio decorated a small pine tree with paper ornaments and candy canes.
- ↑ а б в г Haidle, Helen (2007). Christmas Legends to Remember. Colorado Springs, Colorado: Honor Books. ISBN 978-1-56292-534-5.
Around 1670, a choirmaster of a cathedral in Cologne, Germany, handed out sugar sticks to his young singers. At Christmas, in honor of the birth of Jesus, the choirmaster bent the sugar sticks at one end, forming the shape of a shepherd's crook. These white candy canes helped keep the children quiet during the long Christmas Eve Nativity service. From Germany, the use of candy shepherds' staffs spread across Europe, where plays of the Christmas Nativity were accompanied by gifts of the sweet "shepherds' crooks."
- ↑ а б в Collins, Ace (2003). Stories Behind the Great Traditions of Christmas. Grand Rapids, Michigan: Zondervan. ISBN 0-310-24880-9.
Church history records that in 1670 the choirmaster at Germany's Cologne Cathedral was faced with a problem that still challenges parents, teachers, and choir In ancient Cologne, as well as in thousands of churches today, the children in the choir often grew restless and noisy during the long services. He sought out a local candy maker, and after looking over the treats in his shop, the music leader paused in front of some white sweet sticks. Yet the choirmaster wondered if the priests and parents would allow him to give the children in his choir candy to eat during a church service. The choirmaster asked the candy maker if he could bend the sticks and make a crook at the top of each one. The candy would not be just a treat; it would be a teaching tool. The choirmaster decided that the candy's pure white color would represent the purity of Christ. The crook would serve as a way for the children to remember the story of the shepherds who came to visit the baby Jesus. The shepherds carried staffs or canes, and with the hook at the top of the stick, the candy now looked like a cane.
- ↑ а б It's Christmas Season: My, How Sweet It Is!. The Milwaukee Journal. 13 грудня 1968.
In 1670, a choirmaster at Germany's Cologne cathedral bent the ends of some sugar sticks to represent shepherds' crooks, and distributed them to youngsters. The practice spread.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ [Patent US1680440 – Candy-Forming Machine]. Google Patents. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ [Patent US2956520A – Candy Cane Forming Machine]. Google Patents. Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ American Christmas Tree Journal. National Christmas Tree Association. 2005. с. 40 — через Google Books.
St. Nicholas Day is celebrated on the anniversary of his death in 343 A.D. The candy cane is said to represent the crozier, or bishop's staff, of St. Nicholas.
- ↑ Karambai, Sebastian S. (2005). Ministers and Ministries in the Local Church: A Comprehensive Guide to Ecclesiastical Norms. Mumbai: St Pauls. с. 41. ISBN 81-7109-725-1 — через Google Books.
The crosier (pastoral staff) is the symbol of the office of the Good Shepherd, who watches over and leads with care the flock entrusted to him by the Holy Spirit.
- ↑ Webb, Val (2010). Stepping Out with the Sacred: Human Attempts to Engage the Divine. London: Continuum. с. 79. ISBN 978-1-4411-9642-2 — через Google Books.
The image of Jesus as the good shepherd spoke volumes to the early Church as a metaphor for Divine care such that bishops, in time, carried a shepherd's crook (crosier) with its hooked end to symbolize “pastoral” care (pastoral meaning “of or relating to shepherds or herders”)— interestingly, the hook on some crosiers ends in a snake's head.