Карандєєв Ростислав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростислав Володимирович Карандєєв
Народився 22 червня 1972(1972-06-22) (46 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Відомий завдяки Голова партії «Молода Україна» (2001—2004)
Alma mater Київський університет
Нагороди
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

Ростислав Володимирович Карандєєв (нар. 22 червня 1972(19720622), Київ) — український політичний діяч. Державний секретар Міністерства культури України.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Кар'єру чиновника розпочав 1995 року з головного спеціаліста проблемно-аналітичного відділу, керівника прес-служби Київської міської державної адміністрації. Депутат Київради II, III та IV скликань. Заступник міністра культури України з 21 січня 2015 року.

Голова партії «Молода Україна» (2001—2004). Голова Київського відділення Українського фонду культури (2010).

2007 року захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії в галузі економіки[1][джерело?].

Освіта[ред. | ред. код]

Вища. Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка: 1993 рік, спеціальність «Фізика твердого тіла»; 2002 рік, спеціальність «Правознавство», Українська академія державного управління при Президентові України (1998).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав в Міжнародному центрі електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона.

З 1995 року працював в системі органів місцевого самоврядування м. Києва. З 1995 — головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу, з 06.1996 — керівник прес-служби Київської міськдержадміністрації. З 08.1998 — заступник голови Харківської райдержадміністрації м. Києва. З 2001 — заступник голови Дніпровської райдержадміністрації м. Києва. Депутат Київської міської ради 2, 3 та 4 скликань. У період виборчої кампанії 1998 року делеґований Політичним об'єднанням «Молода Україна» на посаду міністра молоді і спорту опозиційного Кабінету міністрів Юлії Тимошенко. З 06.2001 року — голова Комітету молодіжних та дитячих громадських організацій м. Києва. З 2001 року очолював політичну партію «Молода Україна», був депутатом Київради.

2006 рік — директор департаменту фізичної культури Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

2007 рік — радник України у справах сім'ї, молоді та спорту з питань Євро-2012.

6 лютого 2008[2] — 14 квітня 2010[3] — заступник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту. Віце — президент Федерації вуличного баскетболу України.[4][5][6]

від 29 квітня 2016 — заступник Міністра культури України — керівником апарату[7]

Розпорядженням КМУ № 1032-р від 30.12.2016 року Ростислава Карандєєва за підсумками конкурсу призначено державним секретарем Міністерства культури України.

Йому закидають: захист Анатолія Сєрикова, відомого руйнацією українських культурологічних видань; відсутність вжиття Р. Карандєєвим належних заходів для підтримки видання українських культурологічних видань;[8] непослідовність рішення щодо звільнення М. Тимошенка з посади в.о. ректора НМАУ через півтора місяця після призначення і за півтора місяця до очікуваного конкурсу на цю посаду[9][10].

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Одружений, має доньку та два сина.

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карандєєв Ростислав Володимирович
  2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 6 лютого 2008 р. N 225-р Про призначення Карандєєва Р. В. заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту
  3. РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 14 квітня 2010 р. N 877-р Про звільнення Карандєєва Р. В. з посади заступника Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту
  4. Федерація вуличного баскетболу України офіційно змінила назву на Федерацію баскетболу 3х3 України
  5. ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕНИЙ СПОРТИВНИЙ ЗАХІД З СТРІТБОЛУ СЕРЕД ЧОЛОВІЧИХ КОМАНД «КУБОК ФЕДЕРАЦІЇ»
  6. Відбувся всеукраїнський турнір «Баскетбольний рух — за здоров'я нації»
  7. Кабінет міністрів України. Розпорядження Про призначення Карандєєва Р. В. заступником Міністра культури України — керівником апарату
  8. Чобіт Д. Гібридна агресія Росії на полях української мови, історії, культури // Культура і життя. — 2017. — № 45 (10 листопада). — С. 2—6. — (Наголос). — ISSN 2519-4429.
  9. Парад «ректорів». Черговий переворот у столичній Консерваторії - Главком. glavcom.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. 
  10. Півтон Безвухий. Музична скриня: НМАУ: як Ростислав Карандєєв ректорів лобами зіткнув. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. 
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 855/2005 Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій міста Києва
  12. ПОСТАНОВА КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ від 7 вересня 2006 р. N 1290 Про присвоєння рангів державним службовцям
  13. РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ від 24 вересня 2008 р. N 1255-р Про присвоєння рангів державним службовцям

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]