Карасйок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 69°28′18″ пн. ш. 25°31′17″ сх. д. / 69.47167° пн. ш. 25.52139° сх. д. / 69.47167; 25.52139

Карасйок

бук. Karasjok kommune
нюн. Karasjok kommune
півн.-саам. Kárášjoga gielda

Karasjok komm.svg Karasjok flag.png
Герб Прапор
Kaarasjoki.jpg
Вид із селища Карасйок
Адм. центр Карасйок[d]
Країна Flag of Norway.svg Норвегія
комуна Нур-Норге
Фюльке Тромс-ог-Фіннмарк
Межує з: сусідні адмінодиниці
Каутокейно, Алта, Порсангер, Тана, Utsjokid, Інарі[d] ?
Офіційна мова букмол і північносаамська
Населення
 - повне 2641
 - густота 0,48 (4-те місце)
Етнікон бук. karasjoking[1] і нюн. karasjoking[1]
Площа
 - повна 5452,95 км²[2]
 -% води 4,5% (243,49 км2)
 - довгота 62 28 20
Висота
 - максимальна 1024 м
(Вуор'ї)
 - мінімальна 329 м
Часовий пояс UTC+1
Дата заснування 1 січня 1866[3]
Губернатор Svein Atle Sombyd[4]
Заступник губернатора John Nystad
Вебсайт karasjok.kommune.no
Код ISO 3166-2 NO-5437
NO 5437 Karasjok.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Карасйок

Карасйок (норв. Karasjok kommune, півн.-саам. Kárášjoga gielda, фін. Kaarasjoki) — комуна (муніципалітет) у фюльке Тромс-ог-Фіннмарк, Норвегія, адміністративним центром якої є селище Карасйок. До інших важливих населених пунктів комуни також належать селища Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga), Шуош'яврі (норв. Šuoššjávri) та Вал'йохка (норв. Váljohka).

Комуна має площу 5452,95 км² і є другою за площею у Норвегії; першою є комуна Каутокейно. Вона межує на півночі із комуною Порсангер, на північному сході — із комуною Алта, на північному заході — із комуною Тана, а на заході та південному заході— із комуною Каутокейно. Також комуна Карасйок через своє розташування фактично на кордоні із Фінляндією межує з її громадами Утсйокі на сході та Інарі на південному сході.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Карасйок, так само, як і Каутокейно, був шведською парафією, допоки у 1751 році у результаті Стремстадського трактату ця територія не відійшла об'єднаній дансько-норвезькій державі. Комуна Карасйок була заснована 1 січня 1866 року після відділення від старої комуни Кістранд; на початку її населення становило 515 осіб. З того часу межі комуни Карасйок не змінювалися.[5]

З 1 січня 2020 року комуна стала частиною новоутвореної фюльке Тромс-ог-Фіннмарк; до того вона була частиною фюльке Фіннмарк.[6]

Назва[ред. | ред. код]

Назва «Карасйок» (норв. Karasjok) є норвегізованою формою північносаамського слова «Kárášjohka». Значення першого елементу може відповідати значенню північносаамського слова «káráš», яке могло означати «дерев'яна тарілка для їжі», або фінському слову «kara» — «той, що блукає»; останній елемент, «johka», означає річку.[7] Узагалі поселення розвилося на місці старого зимового табору півн.-саам. Ávjuvárri, що знаходився приблизно у 40 км від центру нинішнього селища Карасйок.

Комуна отримала свою назву завдяки річці Карашйохка (півн.-саам. Kárášjohka), що протікає через її територію, і використовувала назву «Карасйок» до 1990 року, згодом її було замінено подвійною Kárášjohka-Karasjok,[8] завдяки чому вона стала третьою у Норвегії комуною, що отримала саамську назву. Втім, у 2005 році стару назву було відновлено, але за умови, що можуть бути рівнозначно використані як норвезька, так і саамська її форми.[9]

Символіка[ред. | ред. код]

Герб комуни Карасйок, зображений і на її прапорі, є досить молодим: він був наданий комуні королем Норвегії 27 червня 1986 року. На ньому зображено три золотих язики полум'я на червоному тлі; вогонь був обраний як символ своєї важливості для корінного (кочового) саамського населення, він зігріває і допомагає вижити під час суворих зим, але у той час є і найбільшою загрозою як у наметах, так і у великих соснових лісах. Ще вогонь є місцем, навколо якого збираються люди, а також він захищає від небезпек. Так само три язики полум'я символізують три народи, — норвежців, саамів та квенів, — що проживають на території Карасйока.[10]

Географія[ред. | ред. код]

В'їзд до комуни

Комуна Карасйок розташована уздовж верхів'я річки Танаельви та її притоків: річок Анарйохка (півн.-саам. Anárjohka) та Карашйохка (півн.-саам. Kárášjohka); територія комуни також включає великі ділянки плоскогір'я Фіннмарксвідда. У комуні є низка озер, найбільшим з яких є озеро Гасадат'яврі. У долині річки, на відміну від плоскогір'я, ростуть соснові та березові ліси. Найвищою точкою комуни є гора Вуор'ї заввишки 1024 м над рівнем моря.[11]

Південна частина комуни Карасйок є частиною національного парку Евре-Анарйохка.

Клімат[ред. | ред. код]

У тій дальній північно-східній частині Норвегії, де розташована комуна, місцевий субарктичний клімат є більш континентальним і сухим порівняно із типовим береговим кліматом на інших територіях країни.

1 січня 1886 року у Карасйоці був зафіксований найнижчий температурний рекорд Норвегії: температура того дня становила −51.4 °C. Найвищу температуру, 32.4 °C, зафіксували тут у липні 1914 року. Таким чином, різниця між найвищою та найнижчою зафіксованими температурами становить 83,8 °C, що є другим за величиною показником у Норвегії (після показників комуни Каутокейно). Найтеплішим місяцем в історії був липень 1941 року із середньодобовою температурою 17.9 °C, а найхолоднішим — лютий 1966 року із середньодобовою температурою −27.1 °C.

Найтепліший місяць у комуні — липень, із середньою температурою 13.1 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −17.1 °С.[12]

Клімат Карасйока (середні показники за 2002–2020 рр.; максимальні показники із 1951 року)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум, °C 7,2 7,0 8,9 15,1 30,5 31,0 31,7 29,9 23,0 14,8 8,4 7,8
Середній максимум, °C −9,8 −8,4 −2,2 3,6 9,8 15,1 19,3 16,6 11,2 2,7 −3,7 −6,4
Середня температура, °C −15,4 −13,9 −8,3 −1,1 5,2 10,4 14,2 11,7 6,8 −0,6 −7,9 −11,8
Середній мінімум, °C −20,9 −19,4 −14,3 −5,8 0,5 5,6 9,0 6,7 2,3 −3,9 −12 −17,1
Абсолютний мінімум, °C −51,2 −50 −43,2 −32,8 −23 −3,8 −1,8 −5,4 −14,2 −29,2 −40,9 −46,4
Норма опадів, мм 26.1 22.3 19.7 19.7 34.4 51.1 72.8 54.7 38.4 31.4 26.9 32.3

Транспорт[ред. | ред. код]

Центр селища Карасйок

Комуна Карасйок розташована у безпосередній близькості до кордону з Фінляндією — через річку Анарйохка проходить пункт переходу кордону, що знаходиться між норвезьким селищем Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga) та фінським селищем Карігасніємі. Через неї також проходить Європейський маршрут E6, що прямує від селища Лаксельв до Кіркенеса.

Карасйок також вважається важливим транспортним вузлом у фюльке. Існують автобусні маршрути як до Тани, Вадсе і Кіркенеса на сході, так і до Лаксельва, Каутокейно і Альти на заході.

Найближчим аеропортом до комуни є аеропорт Лаксельв-Банак, розташований приблизно у 75 км від селища Карасйок.

Адміністрація[ред. | ред. код]

Усі комуни Норвегії включно із Карасйоком самостійно приймають рішення щодо початкової освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги для літніх людей, безробітних та інших категорій населення, зонування земель та муніципальних доріг. На чолі комуни стоїть її рада, що складається із обраних представників, які, у свою чергу, обирають бургомістра.[13] Комуна підпадає під юрисдикцію окружного суду Внутрішнього Фіннмарка (норв. Indre Finnmark tingrett) та Апеляційного суду Хологаланда.

Комунальна рада[ред. | ред. код]

До ради комуни (норв. Kommunestyre) Карасйок входять 19 представників, обраних на чотирирічні терміни. Станом на 2020–2023 рр. партійний розподіл у раді є наступним:[14]

Назва партії (норвезькою) Кількість представників
Робітнича партія (Arbeiderpartiet) 7
Консервативна партія (Høyre) 1
Саамська народна партія (Samefolkets Parti) 2
Центристська партія (Senterpartiet) 6
Karasjok lista 2
Johttiidsámiid listu 1
Загальна кількість членів 19

Населення[ред. | ред. код]

Будівля Саамського парламенту Норвегії всередині
Статистика чисельності населення комуни Карасйок

Приблизно для 80% мешканців комуни саамська мова є рідною, тому саамська і норвезька мова мають на території комуни рівний статус. Також мешканці комуни володіють фінською мовою.

У селищі Карасйок, де також проживає найбільше мешканців комуни та яке є другим культурним і соціальним центром саамів Норвегії (після Каутокейно), засідає Саамський парламент країни. Окрім цього тут ведеться саамське теле- і радіомовлення (адже тут розташована радіостанція NRK Sámi Radio) та є низка важливих саамських (державних і приватних) установ, зокрема національний музей саамської культури, центр саамського мистецтва. У комуні розташоване найбільше саамське видавництво Davvi Girji, а з 2008 року видається саамськомовна газета Min Áigi. Окрім цього, у Карасйоці та Каутокейно розташовані редакції саамського щотижневика Ávvir.

Також тут розташовано низку саамських навчальних закладів (від дитячих садків до шкіл), Саамську спеціальну бібліотеку, саамський медичний центр, дитячу й молодіжну психіатричну поліклініку.

Важливими галузями промисловості у регіоні є зокрема оленярство та сільське господарство, а також полювання та риболовля.

Туризм[ред. | ред. код]

До туристичних пам'яток комуни належить будівля Саамського парламенту, музей саамської культури, центр саамського мистецтва, туристична стежка Ассебакті (півн.-саам. Ássebákti) та стара церква Карасйока, датована 1807 роком. Саамський парламент був відкритий королем Олафом V у 1989 році, і його першим президентом став Уле Генрік Магга із Каутокейно, який перебував на цій посаді більше восьми років.

Стара церква у Карасйоці є найстарішою лютеранською церквою колишньої фюльке Фіннмарк. Через те, що вона стала замалою, згодом було збудовано нову дерев'яну церкву, натхненну зразками традиційної саамської архітектури. Щодо саамів, то тут також є присвячений їм тематичний парк.

До того ж Карасйок є центром традиційного саамського ремесла duodji.

Галерея[ред. | ред. код]

Видатні особи[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.sprakradet.no/sprakhjelp/Skriverad/navn-pa-steder-og-personer/Innbyggjarnamn/
  2. Statens kartverk Arealstatistikk for Norge 2020Statens kartverk, 2019.
  3. Juvkam D. Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingenStatistics Norway, 1999. — С. 84. — ISBN 82-537-4684-9 — ISSN 0806-2056
  4. Ordfører i Karasjok
  5. Jukvam, Dag (1999). Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen (no). Statistisk sentralbyrå. 
  6. Mæhlum, Lars, ред (2019-12-24). «Troms og Finnmark» (no). Store norske leksikon. Kunnskapsforlaget. https://snl.no/Troms_og_Finnmark. Процитовано 2021-05-31. 
  7. Store norske leksikon. Kárášjohka/Karasjok (no). Процитовано 2021-05-31. 
  8. Ot.prp. nr. 111 (2001-2002) (no). Regjeringen.no. 
  9. Endring av skrivemåten for tospråklige kommuner. Endring av skrivemåten for tospråklige kommunenavn, Kárášjohka-Karasjok (no). 
  10. Civic heraldry of Norway - Norske Kommunevåpen. Heraldry of the World. Процитовано 2021-05-31. 
  11. Høyeste fjelltopp i hver kommune. Kartverket. Процитовано 2021-08-11. 
  12. Клімат Карасйока
  13. Hansen, Tore, ред (2016-05-12). «kommunestyre» (no). Store norske leksikon. Kunnskapsforlaget. https://snl.no/kommunestyre. Процитовано 2018-06-05. 
  14. Tall for Norge: Kommunestyrevalg 2019 - Troms og Finnmark. Valg Direktoratet. Процитовано 2019-10-20. 
  15. Города-побратимы Мурманской области. Кольская энциклопедия. В 5 т. — 2008—2016. Процитовано 2021-06-02. 
  16. Информационный центр финно-угорских народов Архівовано листопад 10, 2007 на сайті Wayback Machine.
  17. О Ловозере и саамском народе Архівовано листопад 28, 2010 на сайті Wayback Machine.

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Тромс-ог-Фіннмарк