Карась Анатолій Федосович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анатолій Феодосійович Карась
Народився 2 жовтня 1950(1950-10-02) (73 роки)
Голичівка,
Рівненська область
Місце проживання Львів
Країна  Україна
Діяльність філософ
Alma mater Київський університет
Галузь філософія
Заклад Львівський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософських наук
Відомі учні Ігор Карівець
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Анатолій Феодосійович Карась (нар. 2 жовтня 1950, с. Голичівка, Корецький район, Рівненська область) — український філософ, професор. Доктор філософських наук (2005). Завідувач кафедри філософії філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (з 1995 року). Член президії НТШ. Член редакційної колегії львівського суспільно-політичного журналу «Універсум».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 жовтня 1950 року у селі Голичівка Рівненської області.

Закінчив філософський факультет Київського університету у 1979 році.

У 1979—1982 роках — асистент, 1982—1985 — аспірант кафедри філософії Львівського університету (дисертація на тему: «Регулятивна функція світогляду в процесі творення науково-теоретичних знань»). Відразу після закінчення аспірантури став доцентом кафедри філософії філософського факультету Львівського університету.

У 1991—1998 був проректором з гуманітарних питань Львівського державного університету ім. Івана Франка.

У 1993—1996 та у 2000—2004 — професор—гість Українського вільного університету.

З 1995 року — завідувач кафедри філософії Львівського університету.

Володіє англійською, польською, російською мовами.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1998 році викладав курс «Інтелектуальна історія України» в американському Loras College.

У 2003 Видавничим центром ЛНУ імені Івана Франка була видана монографія Анатолія Карася «Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях». У монографії автор розглянув витоки та еволюцію громадянського суспільства, проаналізував класичні теорії та деякі некласичні інтерпретації громадянського суспільства, виявив недетерміністичні передумови соціальних змін у новітніх умовах.

2005 року захистив докторську дисертацію «Філософія громадянського суспільства як інтерпретація свободи і соціальності».

Викладач предметів: «Вступ до філософії», «Філософська пропедевтика», «Філософія громадянського суспільства», «Громадянське суспільство й соціальна ефективність», «Філософія свободи», «Загальна семіотика».

Брав участь, переважно з пленарними доповідями, у понад 100 наукових конференцій в Україні та за кордоном, зокрема, у США: Вашингтоні, Чикаго, Дубюку, Шампуні (Іллінойс), Дюрамі (Дюк-університет, Північна Кароліна); в Лондоні, Мюнхені, Берліні, Стамбулі, Москві, Варшаві, Кракові, Ряшеві, Празі.

Наукові інтереси: соціальна філософія та філософія культури, теорія громадянського суспільства, філософія свободи та семіотика.

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (19 травня 2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[2]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Переклади:

  • Дж. Ділі. Основи семіотики. Монографія — Львів, 2000. — 232 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв'язнів [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] 06.06.2018
  2. Указ президента України №135/2018 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки. 19 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]