Карась Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Карась
Карась Володимир Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 28 червня 1982(1982-06-28)
Київ
Смерть 3 березня 2022(2022-03-03) (39 років)
с. Мотижин, Київська область
Поховання Лісове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater КПІ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володимир Васильович Карась (нар. 28 червня 1982, Київ — пом. 3 березня 2022, с. Мотижин, Київська область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році. Учасник руху «Суспільство майбутнього». Брат Євгена Карася.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Карась народився у Києві 28 червня 1982 року. Навчався у школі № 284, що у Дарницькому районі. Там же відвідував і гурток по моделюванню, з дитинства захоплювався конструюванням. Після 7 класу Карась вступив до Дарницького ліцею, а після закінчення — у КПІ, на факультет інженерії.

Участь у радикальному русі та Євромайдані[ред. | ред. код]

Володимир разом з братом Євгеном Карасем активно долучався до революційних рухів. До 2013 року Володимир Карась не був активним учасником радикального руху, але підтримував національну ініціативу та час від часу долучався до акцій. У 2013 році на Володимира був здійснений напад у під'їзді будинку, внаслідок чого чоловік отримав переломи верхньої та нижньої щелеп, пробитий череп, забій кори головного мозку та кілька вибитих зубів. Нападники переплутали Володимира із його молодшим братом Євгеном Карасем. Після цих подій Володимир Карась кардинально змінив свою позицію і не пропускав жодної акції.

Пізніше того ж року Володимир з братом долучилися до Євромайдану. Сам він не був активним учасником, так як тільки переніс реабілітацію. Але все одно допомагав, привозив продукти та все необхідне.

Після Революції Гідності Володимир добровольцем поїхав на схід України. Там близько року він на своєму авто розвозив листи та посилки для бійців АТО, був польовим поштарем.

Російське вторгнення в Україну у 2022 році[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року Володимир Карась вступив до лав Збройних Сил України. Службу проходив на посаді стрільця відділення охорони 142-го навчально-тренувального центру ССО (солдат). Загинув 3 березня 2022 року в районі села Мотижин Київської області під час проведення розвідки комплексу РЕБ. Прощалися із Героєм на Майдані Незалежності. Володимира Карася поховали на Лісовому кладовищі.

Був посмертно нагороджений орденом III ступеня «За мужність».

Особисте життя[ред. | ред. код]

З 2019 року перебував у стосунках з Оленою Олещенко, яка разом із Володимиром часто доєднювалась до акцій руху С14, а згодом стала учасницею праворадикального громадського об'єднання. Пара також допомагала дітям у дитячих будинках.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — ''за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі".

Відео[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]