Карахан Лев Михайлович

Карахан Лев Михайлович
вірм. Լևոն Միքայելի Կարախան
Ім'я при народженні	вірм. Լևոն Միքայելի Կարախանյան
Народився	20 січня (1 лютого) 1889  Тифліс, Російська імперія
Помер	20 вересня 1937(1937-09-20) (48 років)  Москва, СРСР  ·вогнепальна рана
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	державний діяч, дипломат
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет (1915) і Імператорський Томський університетd (1916)
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада	посол і Ambassador of the Soviet Union to the Republic of Chinad
Партія	КПРС
Брати, сестри	Iosif Karakhand
У шлюбі з	Семенова Марина Тимофіївна і Vera Viktorovna Karakhand
Медіафайли у Вікісховищі

Лев Михайлович Карахан (справжнє прізвище — Караханян; нар. 1 лютого 1889, Тифліс — пом. 20 вересня 1937, Москва) — радянський державний діяч, дипломат.

Біографія

Народився 20 січня [1 лютого] 1889(18890201) року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія) в сім'ї адвоката. Закінчив реальне училище. Член РСДРП з 1904 року, меншовик. Заробляв репетиторством і репортерством.

1905 року переїхав до Харбіна, де в 1910 року був вперше заарештований. У 1910—1915 роках навчався на юридичному факультеті Петроградського університету. З 1912 року брав участь у профспілковому русі, з 1913 року працював в міжрайонній організації РСДРП, в якій виконував найрізноманітніші функції — як агітатора, так і пропагандиста-організатора. Написав низку листівок.

1915 року заарештований і засланий до Томська, де здав екстерном за курс Томського університету. Вів активну роботу у підпільних соціал-демократичних організаціях. 2 квітня 1917 року повернувся до Петрограда. У червні 1917 року був обраний член ВЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів 1-го скликання, а в серпні його обрали членом Президії та секретарем Петроградської ради робітничих та солдатських депутатів. На VI-му з'їзді РСДРП(б) він із групою «міжрайонців» був прийнятий в члени більшовицької партії. У дні Жовтневої революції 1917 року — член Петроградського військово-революційного комітету.

У листопаді 1917 року — на початку 1918 року — секретар радянської делегації на перемовинах про укладання Берестейського миру. З березня 1918 року по 1920 рік обіймав посаду заступника народного комісара із закордонних справ. У 1921 році — повноважний представник у Польщі; з вересня 1923 року по серпень 1926 року — повноважний представник у Китаї. У 1927—1934 роках — заступник народного комісара закордонних справ СРСР, потім (до 3 травня 1937 року) — посол у Туреччині. Обирався членом Центрального виконавчого комітету СРСР.

3 травня 1937 року відкликаний з Туреччини до Москви і заарештований. 20 вересня 1937 року військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до страти; розстріляний того ж дня. Тіло кремоване у Донському монастирі. У 1956 році посмертно реабілітований.

Література

• Карахан Лев Михайлович // Советская историческая энциклопедия : у 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1965. — Т. 7. — 1022 ствп.(рос.);
• Карахан Лев Михайлович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Карахан, Лев Михайлович // Дипломатический словарь. Том 2 (К—П). Издательство политической литературы. Москва. 1972, С.27 (рос.);
• Карахан Лев Михайлович // Великая Октябрьская социалистическая революция. Энциклопедия. Москва. Советская энциклопедия. 1987, С. 222 (рос.);
• Карахан Лев Михайлович // Деятели СССР и Октябрской революции. Энциклопедический словарь. Москва. Советская энциклопедия. 1989, С. 437 (рос.)