Карачун (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карачун
Карачун (Донецька область)
Карачун
Карачун

48°48′53″ пн. ш. 37°32′49″ сх. д. / 48.81472° пн. ш. 37.54694° сх. д. / 48.81472; 37.54694Координати: 48°48′53″ пн. ш. 37°32′49″ сх. д. / 48.81472° пн. ш. 37.54694° сх. д. / 48.81472; 37.54694

Розташування Україна Україна
Донецька область,
Слов'янськ
Висота 167,6 м

Карачун (Карачун-гора) — гора поблизу міста Слов'янськ Донецької області України. Висота вершини — 167,6 м. На горі є крейдяний кар'єр, а біля її підніжжя протікає річка Сухий Торець. У 1976—1979 роках на Карачун-горі був побудований телерадіопередавальний центр зі щоглою висотою 222 м, яка в ніч на 1 липня 2014 року впала внаслідок бойових дій.[1][2]

Через важливість стратегічного значення гори і розташованої на ній телевежі в ході війни на сході України 2014 року за Карачун протягом квітня — липня тривали бої між українськими та проросійськими збройними формуваннями.

Назва[ред.ред. код]

Назва гори перекладається з тюркських мов як «чорна смерть». Ця назва, ймовірно, пов'язано з тим, що через своє панівне становище гора допомагала першим поселенцям захищатися від набігів половців. Пізніше на горі розташовувалися козацькі дозори[3].

Легенди[ред.ред. код]

З горою Карачун пов'язана старовинна легенда. Нібито в стародавні часи на горі оселився опальний боярин Карачун зі своїми поплічниками. Поблизу гори проходив торговий шлях і боярин зі своєю бандою став займатися розбіями та пограбуванням. Награбоване золото Карачун ховав глибоко в горі. Коли цар дізнався про витівки опального боярина, він послав до нього своє військо. У цьому бою банда Карачуна була розбита, а сам він загинув. І з цього часу гора нібито і носить назву Карачун[4].

Згідно з іншою легендою, двоє братів — розбійників з банди Карачуна захотіли оволодіти дочкою місцевого лісника. Вона спробувала втекти від них, але розбійники наздогнали її на вершині гори. І тоді дівчина сказала: «Чим бути вашою полонянкою, краще вже я тут каменем ляжу! Та й ви, прокляті, щоб скам'яніли за вашу жорстокість і зло!». І в ту ж мить вона перетворилася в камінь, а слідом за нею скам'яніли і обидва брати. Нібито ці камені і понині лежать на вершині гори[4].

Значення в ході війни на сході України[ред.ред. код]

Докладніше: Бої за Карачун
Телевежа на горі Карачун (знімок 2008 року)

Через стратегічну важливість гори, її панівну висоту над містом та розташування на ній телевежі 2014 року в ході війни на сході України вона стала об'єктом затяжного протистояння між силами невизнаної Донецької народної республіки та українською армією. У ніч на 1 липня 2014 року в результаті обстрілу українських позицій на горі Карачун, обрушилася розташована на горі телевежа.[1]

У жовтні 2016 року було заплановано відкрити новозбудовану телевежу на горі Карачун, що, однак, не сталося. Загалом передавачі вежі транслюватимуть 15 загальноукраїнських TV-каналів і 7 радіостанцій. Висота споруди становитиме 180 метрів, радіус її покриття – 62 км. [5].

17 листопада 2016 р. повідомлено, що конструкція телевежі на горі Карачун готова до експлуатації і протягом одного-двох тижнів розпочне мовлення.[6][7]

5 грудня 2016 року відбулося відкриття телевежі за присутності Президента України Петра Порошенка.[8][9]

Нова вежа, змонтована на горі Карачун, коротша за попередню на 40 метрів, радіус покриття сигналом з неї становить 60 кілометрів (на підконтрольні Україні території). Тут встановлені передавачі 24 національних і місцевих телеканалів.[10]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]