Караїмська мова
Караїмська мова | |
---|---|
къарай тили, karaj tili, Karay dili, Lashon Kedar | |
Поширена в | Литва, Польща, Україна |
Регіон | Крим |
Носії | 270 (60 носіїв) |
Писемність | гебрейська абетка, латинське письмо і кирилиця |
Класифікація |
Алтайська сім'я
|
Офіційний статус | |
Офіційна |
![]() ![]() |
Коди мови | |
ISO 639-3 | kdr |
Караї́мська мова (къарай тили; karaj tili) — мова караїмів (невеликої народності, що сповідує караїмізм — напрямок юдаїзму), належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов. Перебуває на грані вимирання, її носіями залишаються лише кількасот людей.
Назви[ред. | ред. код]
- Караїмська мова
- Кримська мова
Діалекти[ред. | ред. код]
Караїмська мова має три діалекти: кримський, який майже повністю збігається з середнім (orta yolaq) діалектом кримськотатарської мови, за винятком гебраїзмів, тракайський (діалект литовських караїмів), галицький. Відмінності між тракайським і галицьким діалектами: у фонетиці — сполучення ö/э, ÿ/и, ‘ä/е, ш/с, ж/з, ч/ц, дж/дз, эй/ай, нъл/лл, й/н(<нъ), в ауслауті х/к(<къ): öп‑/эп‑ «цілувати», кельгяньляр/кельгенлер «вони прийшли», баш/бас «голова», тережя/терезе «вікно», ач/ац «голодний», джан/дзан «душа», бармах/бармак «палець», булэй/булай «так», энъли/элли «п'ятдесят», майа/манъа «мені»; сполучення т’/к перед и, е: тис/кис «зуб», келди/келги «він прийшов»; в морфології — різну форму мають аффікси присудковості і приналежності: ‑мын, ‑мин / ‑мен, ‑м; ‑сын, ‑син / ‑сен, ‑с; ‑й / ‑н; ‑йыз, ‑йиз, ‑йуз, ‑йÿз / ‑ныз, ‑низ, ‑нуз, ‑нÿз; в обох діалектах уживається дієприкметник на ‑адогъон: барадогъон «той, що йде туди»; синтаксис деформований під впливом слов'янських мов; у лексиці — єврейські запозичення, маса слов'янізмів, певна кількість арабо-персизмів.
Писемність[ред. | ред. код]
Традиційна писемність караїмів, заснована на єврейському квадратному письмі, використовувалася аж до початку XX століття. У багатьох караїмських сім'ях досі зберігаються написані єврейським письмом рукописні збірки текстів різноманітного змісту, що іменуються маджмуа. Впродовж XX століття караїмські громади використовували також різні модифікації латинської абетки (Новий Тюркський Алфавіт, литовський і польський алфавіти) і кирилицю.
На сьогоднішній день литовські караїми використовують литовський варіант латинської абетки, а караїми Криму користуються на письмі кирилицею.
Кириличний алфавіт караїмів Криму[ред. | ред. код]
Аа Бб Вв Гг Гъ гъ Дд Дж дж Ее1 Жж2 Зз Ии Йй Кк Къ къ Лл Мм Нн Нъ нъ Оо Ӧӧ Пп Рр Сс Тт Уу Ӱӱ Фф Хх Хъ хъ Цц2 Чч Шш Ъъ Ыы Ьь Ээ Юю1 Яя1
(1) Літери Е, Ю і Я використовуються лише після Л як показник м'якості
(2) Літери Ж і Ц використовуються лише в російських запозиченнях
Приклад[ред. | ред. код]
|
«Заповіт» Т. Шевченка караїмською мовою галицького діалекту (переклав Зиґмунт Абрагамович)
|
Джерело: Українська бібліотека
Література[ред. | ред. код]
- Ялпачик Гелий Семёнович. 21 урок караимского языка (крымский диалект). — Симферополь, 2004.
- Караимский язык // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Law of Ukraine "On Principles of State Language Policy" (Current version — Revision from 01.02.2014). Document 5029-17, Article 7: Regional or minority languages Ukraine, Paragraph 2. Zakon2.rada.gov.ua. 1 February 2014. Процитовано 30 April 2014.
- ↑ To which languages does the Charter apply?. European Charter for Regional or Minority Languages. Council of Europe. с. 3. Архів оригіналу за 2013-12-27. Процитовано 2014-04-03.
![]() |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|