Карбоксиметилцелюлоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Структурна формула карбоксиметилцелюлози (R — група -CH2-COOH
Карбоксиметилцелюлоза

Карбоксиметилцелюлоза  (Carboxymethyl cellulose, КМЦ, целюлозогліколева кислота) — полімер, продукт подальшої переробки целюлози загального складу [С6Н7О2(ОН)3-x(ОСН2СООН)x]n (де х = 0,08—1,5). У молекулі карбоксилметильна група (-CH2-COOH) поєднується гідроксильними групами глюкозних мономерів. За своїми властивостями є слабкою кислотою.

Вперше синтезована і запатентована німецьким хіміком Янсеном в 1918 році. На вигляд — світло-бежевий кристалічний порошок. рН (1 % розчин у воді): 7,7.

Застосування[ред.ред. код]

В хімічній, харчовій і медичній промисловості карбоксиметилцелюлоза найчастіше використовуються у формі її натрієвої солі — натрій-карбоксиметилцелюлози (Na-карбоксиметилцелюлоза), водні розчини котрої вязкі, псевдопластичні, а в деяких сортах — тиксотропічні. Na-карбоксиметилцелюлоза застосовується як пластифікатор, загущувач, ресорбент. Також як згущувач входить в склад зубної пасти, харчових продуктів (харчова добавка E469, E466), косметики, лаку для волося, послаблюючих засобів. Застосовується у виробництві силікатної цегли, клеїв (наприклад, клеїв КМЦ і Бустилат). Глиняні суспензії Na-карбоксиметилцелюлози використовуються при бурінні. Входить в склад миючих засобів і як наповнювач для акумуляторів холоду. А також може використовуватися як полімер для піноутворювачів, для покращення стійкості піни.

Література[ред.ред. код]

  • Роговин 3. А., Химия целлюлозы, М., 1972, с. 402-04; Целлюлоза и её производные, пер. з англ., т. 1, М., 1974, с. 430-35, 468-71. т. 2, М., 1974, с. 99-102