Карботермія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Карботермі́я (від лат. carbo (carbonis) — вугілля і грец. therme — теплота, жар) — металургійні процеси, засновані на відновленні металів з їх з'єднань вуглецем і матеріалами, що містять вуглець, при підвищених температурах.

Найпоширеніший матеріал, що містить вуглець, — металургійний кокс.

Розрізняють пряме відновлення (твердим вуглецем) і непряме (окислом вуглецю). Карботермічне відновлення лежить в основі металургії заліза (Доменне виробництво). У кольоровій металургії з допомогою карботермії отримують свинець, олово, значну частину цинку і деякі інші метали.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. — Дніпропетровськ: Пороги. — 2001. — 336 с.