Карбункул (геральдика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карбункул
Версії
Деталі
Використання Негеральдична фігура

Карбункул, ескарбункул (фр. escarboucle, rais d’escarboucle; англ. carbuncle), «Клевське колесо» (нім. Clevenrad), «колесо з лілій» (нім. Lilienrad, Lilienhaspel, також Lilienzepterstern), карфункель (нім. Wappenkarfunkel, Karfunkelrad, Karfunkelstern), карбункулове колесо[1] - негеральдична гербова фігура з восьми жезлів (або спиць), що радіально розходяться від центру, причому чотири з жезлів становлять прямий хрест, а чотири інших - косий. Жезли увінчані геральдичними ліліями або іншими об'єктами, наприклад, «яблуками» (лат. globuli[2], фр. pommette[3] чи фр. pommeté, окс. pometada, ісп. pometeados).

Опис[ред. | ред. код]

Вісім жезлів вважаються стандартною кількістю, тоді як інше число вимагає окремої в описі герба згадки[4]. Часто наскрізна серцевина фігури (маточина, нім. Nabe) прикрашена дорогоцінним каменем (Pierre précieuse) - карбункулом[5] (рубін і гранат) або смарагдом. Звідси багато хто виводить назву цієї фігури.[6].

Використання[ред. | ред. код]

"Карбункул" - фігура, що характерна для геральдики, пов'язаної з Клевським герцогством, де після 1265 він - центральний елемент герба, можливо як промовистий символ, оскільки часто описується як "Gleverad ", а в рейнських землях "Gleve" - найменування лілії[7].

Появу клевенрадів пов'язують із перетворенням захисних умбонів та залізної арматури з вузьких смуг на поверхні щита на окремий гербовий символ[8]. Прикладом може бути найвідоміший із «карбункулів» — клевський. На початку XIII століття стару емблему Клеве, лев, було замінено на нову — срібний щиток у червоному полі. За геральдистом Зейлером, незабаром на щит власника додається негеральдичний елемент - армуючі щит смуги сталі з декоративними краями, а до XIV століття такий умбон трансформується в гербову фігуру «колесо з лілій», стаючи головною і відмінною фігурою герба Клеве[9].

Примітно, що герб Наварри, маючи окрему, героїчну історію появи[10], кольорами та символом дуже схожий на традиційний «карбункул». Таким чином, початкові декоративні елементи оснащення щита, а саме голівки цвяхів на кріпленнях на краях і вісях щита, в гербі королей Наварри з часів Теобальда I Шампанского, що помер у 1253 році, до XV століття переосмислюются як ланки ланцюга, укладеного у вигляді узору. Ймовірно також, що спочатку герб був звичайним «карбункулом» з вісьма жезлами, але потім трансформувався у наваррські ланцюги, що покривали також облямівку і край щита.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Герб Колюкаева Иван Анатольевича [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] в «Общественном гербовнике личных и корпоративных знаков» на сайте geraldika.ru.
  2. Veuve Delaune — Dictionnaire universel françois et latin, Том 5. 1743. стр. 364 [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.].(фр.)
  3. «Pommette»(фр.) — Dictionnaire de L'Académie française, 1st Edition (1694).
  4. «Rais d'escarboucle [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.]» — Nicolas Viton de Saint-Allais. Dictionnaire encyclopédique de la noblesse de France. — Paris, 1816.(фр.)
  5. Карбункул (лат. carbunculus — тлеющий уголёк) — общее название драгоценных и полудрагоценных камней красного цвета в средние века. Камень называли «карбункулом» благодаря его сходству с горящим угольком.
  6. G. Fatás, G. Borrás. Diccionario de términos de Arte y elementos de Arqueología, Heráldica u Numismática. Alianza Editorial. Madrid. 2008. ISBN 9788420636573(ісп.)
  7. «Клевское колесо (геральд.) [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]» в энциклопедии знаков и символов.
  8. Со старо-французским термином для подобной конструкции, boucle, связана другая этимология названия рассматриваемой фигуры.
  9. Gustav Adelbert Seyler. Geschichte der Heraldik. Wappenwesen, Wappenkunst, Wappenwissenschaft. In: J. Siebmachers großes Wappenbuch. Band A. Repgrografischer Nachdruck der Ausgabe Nürnberg 1885-1889 (1890). Neustadt an der Aisch. 1970. стр. 85—89.(нім.)
  10. За легендою, в 1212 році в битві при Лас-Навас-де-Толоса Санчо VII та його війську вдалося розірвати ланцюги, якими було обнесено табір противника Мухаммада ан-Насіра, та захопити його намет. На згадку про свою перемогу король прибив частину цього ланцюга у вигляді мережі на свій щит, прикрасивши центр смарагдом із чалми Мухаммада, який він втратив під час втечі з оточення.

Література[ред. | ред. код]

  • Curt O. Querfurth: Kritisches Wörterbuch der heraldischen Terminologie. C. H. Beck'sche Verlagsbuchhandlung, Nördlingen 1872, стр. 82.
  • Fox-Davies, Arthur Charles (1909). A Complete Guide to Heraldry, стр. 291. New York: Dodge Pub. Co. ISBN 0-517-26643-1. LCCN 09-23803
  • Джованни Санти-Мадзини. История, терминология, символы и значения гербов и эмблем. Издательство: АСТ, Астрель. 2007. — Геральдика. Часть-2. Раздел-5-6. [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]