Кардовський Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кардовський Дмитро Миколайович
Кардовский Дмитрий Михайлович
Kardovsky by Repin.jpg
Худ. І.Ю. Рєпин. «Портрет Дмитра Кардовського», 1897 р.
При народженні Кардовский Дмитрий Михайлович
Народження 5 вересня 1866(1866-09-05)
село Осурово, Переславль-Залєський, Ярославська область
Смерть 9 серпня 1943(1943-08-09) (76 років)
  Переславль-Залєський, Ярославська область
Громадянство СРСР СРСР
Жанр книжкова ілюстрація
Навчання Юридичний факультет Московського університетуd (1891), Вище Художнє Училище при Російській Імператорській Академії Мистецтв (1902) і Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Роки творчості 1886—1942
Відомі учні Жудіна Ольга Дмитрівна, Крамаренко Лев Юрійович, Шилінговський Павло Олександрович, Яніс Тільбергс і Басов Яків Олекандрович
Працівник Вище Художнє Училище при Російській Імператорській Академії Мистецтв
У шлюбі з Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв РРФСР

CMNS: Кардовський Дмитро Миколайович у Вікісховищі

Дмитро́ Микола́йович Кардо́вський (рос. Дмитрий Николаевич Кардовский; * 24 серпня (5 вересня) 1866, село Осурово, нині в складі міста Переславль-Залєський Ярославської області Росії — † 9 лютого 1943, Переславль-Залєський) — російський художник, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1929).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з дворянської родини. Навчався у Володимирській гімназії. По закінченні гімназії влаштувався у Московський університет, де закінчив юридичний факультет. Мав хист до мистецтва, що було престижним у дворянському середовищі. Водночас із навчанням в університеті відвідував Класи красних мистецтв Анатолія Гунста у період 1886-1891 рр.

Після навчання у Москві перебрався у Петербург, де влаштувався у Імператорську академію мистецтв, де навчався у класі Іллі Рєпіна та П.Чистякова.

Статки і стан дворянина дозволили йому виїхати за кордон і продовжити художню освіту у майстерні Ашбе у місті Мюнхен. Художнє становлення Кардовського розтяглося і ще 1901 року він знову став учнем у майстерні Рєпіна. Лише у віці 35 років він таки отримав звання художника.

Викладач[ред. | ред. код]

Кардовський затримався у петербурзі і працював у художній академії. Офіційно з 1903 року він рахувався викладачем у Петербурзькій академії і помічником Іллі Рєпіна в його майстерні. 1907 року він як дворянин отримав посаду професора. Кардовський був серед засновників «Нового товариства художників», що проіснувало до 1917 року.

За часів СРСР[ред. | ред. код]

Відомо, що 1919 року він перебрався на житло у власний маєток неподалік міста Переяслав-Залеський. Став членом Переяслав-Залеського науково-просвітницького товариства. 1920 року перебрався у Москву, де знову став викладачем у ВХУТЕМАСі — ВХУТЕИНі, де працював до 1930 року. Напередодні (1929 року) отримав від більшовицького уряду звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.

Два роки (1933—1934) був викладачем у Всеросійській (Ленінградській) академії мистецтв. Два останні роки життя мешкав у власному будинку у місті Переяслав-Залеський.

Власна родина[ред. | ред. код]

Був одружений. Дружина — Ольга Дела-вос-Кардовська, художниця, учениця Іллі Рєпіна, походила з України. Донька Катерина була дружиною академіка медицини П. Н. Веселкіна.

Учні Кардовського[ред. | ред. код]

Учитель низки радянських художників (серед них Ольга Жудіна, Лев Крамаренко, Шилінговський Павло Олександрович, Яніс Робертс Тільбергс).

Обрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Подобедова О. Дмитрий Николаевич Кардовский. — М., 1957.

Посилання[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]