Карел Аппел

Карел Аппел
нід. Karel Appel
Народився	25 квітня 1921(1921-04-25)[…] Амстердам, Нідерланди
Помер	3 травня 2006(2006-05-03)[…] (85 років) Цюрих, Швейцарія
Поховання	Пер-Лашез :
Громадянство (підданство)	Нідерланди
Діяльність	художник, скульптор, художник-гравер, художник-монументаліст, ілюстратор, поет
Alma mater	Королівська академія витончених мистецтв в Антверпені
Володіє мовами	нідерландська
Напрямок	COBRA і Абстрактний експресіонізм
Magnum opus	The Discovery
Нагороди	Zilveren Anjer (2006)
Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі?

Карел Аппел (нід. Karel Appel; 25 квітня 1921, Амстердам — 3 травня 2006, Цюрих) — нідерландський живописець, скульптор, графік, художник прикладного мистецтва.

Біографія

У 1940–1943 навчався в Академії мистецтв в Амстердамі. Перша персональна виставка відбулась у 1946 році у Гронінгені. У період творчого становлення зазнав впливу Пабло Пікассо, Анрі Матісса і, особливо, Жана Дюбюффе. У 1948 році став одним із засновників інтернаціонального об'єднання «Кобра», названого за першими літерами трьох європейських столиць — Копенгагена, Брюсселя, Амстердама. Художники цього об'єднання, яке проіснувало до 1951 року, прагнули максимальної спонтанності, розкутості творчого акту. Орієнтація на дитячий малюнок у роботах Аппела періоду «Кобри» проявилася у великих спрощених формах і яскравих кольорах («Питаючі діти», 1949; «Первинні форми», 1950; «Пара», 1951, усі — Амстердам, музей Стеделейк). У 1950 році оселився у Парижі. У 1951 ним був розписаний кафетерій музею Стеделейк в Амстердаме, у 1956 році — реставраційний зал у тому ж музеї, а у 1958 — ресторан ЮНЕСКО у Парижі. Знайомство з абстрактним експресіонізмом під час поїздки у США в 1957 році суттєво вплинуло на Аппела. У серіях «Оголені» (1962), «Сутичка» (1964), «Обличчя-пейзажі» (1977) зображувальний мотив розчиняється у потоках густих мазків, що перекривають обширні поверхні.

У поліхромній скульптурі, у літографіях Аппел дотримувався тих самих принципів спонтанності, проголошених «Коброю». Живописні роботи кінця 1970-х виконані у стриманішій манері: фарби сірих, коричневих, темно-зелених тонів накладаються короткими щільними мазками (серії «Поля», 1979; «Вікна», 1980). У період 1980-х творчість Аппела поєднується із новим напрямком «вільної фігуративності».

Карел Аппел Жаба і кіт Наосіма, Японія	Карел Аппел Жаба з парасолькою, 2001 Гаага, Нідерланди	Карел Аппел Дивлячись крізь відчинене вікно, 2001 Утрехт, Нідерланди

Література

• Lambert J.-C. Appel, œuvres sur papier. Paris, 1988
• Ragon M. Appel, de Cobra à un art autre. Paris, 1989.
• Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика. — Энциклопедия: В 3 т. — М. : Белый город, 2006.

Посилання

• Фонд Карела Аппела (англ.)