Карел Ауер
| Карел Ауер | |
|---|---|
| чеськ. Karel Auer | |
| Народився | 1818[1] Прага, Австрійська імперія[2] |
| Помер | 1859[2] Львів, Австрійська імперія[2] |
| Діяльність | художник, літограф, графік, митець |
| Alma mater | Віденська академія мистецтв |
| Жанр | пейзаж і портрет |
Ка́рел А́уер (чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer, пол. Karol Auer; 1818 — 1859) — літограф і графік чеського походження. Понад 20 років працював у Львові і Галичині.
Народився у 1818 році. За походженням чех. Закінчив Віденський університет. У 1830-х роках приїхав працювати до Львова на запрошення власника друкарні Пілера. Працював у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Пілерів. Співробітничав у львівському журналі «Dziennik Mód Paryskich», який виходив у 1840–1848 роках. Помер у 1859 році.
Перші відомі літографічні роботи художника у Львові датовані 1837 роком. Виконав літографії для альбому 1837–1838 років «Галичина на о́бразах, або галерея літографічних краєвидів, околиць та найкращих пам'ятників у Галичині, з описами картин польською та німецькою мовами» (Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku polskim i niemieckim) (48 гравюр)[3].
Від початку 1840-х років сторінки «Львів'янина» прикрасили виконані художником літографічні портрети Болеслава Хороброго та Адама Чайковського, а в друкарні Петра Пілера вийшли портрети Казимира Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атанасія Шептицького, генерала Дверницького та інших достойних громадян Австро-Угорської імперії (Теофіла Ленартовича, Вацлава Залеського, Мелетія Гриневецького, Михайла Куземського).
Там же, у Пілера, побачили світ і Ауерові види львівської Ратуші, монастиря і костелу бенедиктинок, львівської стрільниці — садиби львівського Стрілецького братства, ярмарку під Собором Святого Юра, Піскової гори з рештками Високого Замку, змальовані автором з вежі ратуші, та інших високих споруд міста.
Наприкінці першої половини XIX століття зробив добірку літографій із виглядами галицьких сіл і містечок для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині». Оформив грамоту Старопігійського інституту.
Автор низки літографій. Серед них:
- «Вид Бережан»;
- «Вид Риманова»;
- «Вид ринку у Жовкві»;
- «Новий ринок у Бродах»;
- «Вид міста Львова з півночі».
Серед львівських літографій:
- датовані 1837 роком — «Артилерійські казарми у Львові», «Львівська ратуша», «Стара ратуша», «Шведи у Львівській ратуші»;
- датовані 1839 роком — «Каплиця боїмів» і «Катедральний собор»;
- датовані 1840 роком — «Готель „Англійський“ у Львові», «Погулянка», «Стрільбище»,
- датовані 1846—1847 роками — «Бібліотека Оссолінських», «Площа Фердинанда», «Ярмарок біля собору Юра», «Театральний будинок у Львові».
- Галерея робіт Карела Ауера
- «Жовква. Ринкова площа»
- «Палац Страхоцького. Мостиська»
- «Сторонибаби» (1837)
- «Комплекс монастиря та костелу Бернардинів»
- «Ярмарок біля Собору Юра у Львові»
- «Львівська ратуша» (1836)
- «Вигляд міста й замку в Золочеві»
- «Підгорецький замок»
- «Собор святого Юра»
- ↑ NUKAT — 2002.
- 1 2 3 Deutsche Nationalbibliothek Record #1033089338 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Мар'яна Левицька. Австрійський «мистецький десант»: іноземні художники у Львові на зламі XVIII—XIX століть // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2009. — № 58. — С. 45—53.
- Ауер Кароль // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 14.
- Ауер Кароль // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 33 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Ауер Карел // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 117. — ISBN 5-88500-027-1
- Ауер Кароль // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 29 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Кріль М. Ауер (Auer) Карел // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів : Центр Європи, 1998. — С. 8—9. — ISBN 966-7022-20X.
- Ars longa, vita brevis! // City Life. — 2005. — № 4 (11).
- А. Козицький. Ауер Карл // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 133—134. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Наталія Космолінська. Свідки. intour.com.ua. Міжнародний туризм. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2026.
- Павло Лопата. 750-ліття Львова: Твори мистецтва, присвячені Львову. infoukes.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2026.
- Lost Paradise in old lithographs. wumag.kiev.ua (англ.). Процитовано 2 серпня 2026.
- Карл Ауер. art.lviv-online.com. ArtLvivOnline (АртЛьвівОнлайн). Процитовано 2 серпня 2026.
- Колекції Львівського музею історії релігії: Карел Ауер «Домініканський костел». museum.lviv.ua. Львівський музей історії релігії. Процитовано 2 серпня 2026.