Перейти до вмісту

Карел Тейге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карел Тейге
Karel Teige
Народився13 грудня 1900(1900-12-13)[1][2][…]
Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][4][…]
Помер1 жовтня 1951(1951-10-01)[1][2][…] (50 років)
Прага, Чехословаччина[1][5][…]
ПохованняВишеградський цвинтар[7]
ПідданствоЧехія
Діяльністьпроза, поезія, філософія
Роки активності1920[8]1951[8]
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини
БатькоJosef Teiged

CMNS: Карел Тейге у Вікісховищі

Карел Тейге (чеськ. Karel Teige; 13 грудня 1900, Прага, Австро-Угорщина — 1 жовтня 1951, Прага, Чехія) — чеський прозаїк, перекладач, літературний критик, художник-графік, публіцист, філософ. Ключова фігура східноєвропейського авангарду.

Біографія

[ред. | ред. код]

Карел Тейге народився 1900 року в родині головного архіваріуса Праги. Навчався на філософському факультеті Карлового університету, займався журналістикою.

У 1921 році їздив у Париж, де познайомився з Ле Корбюзьє і Амеде Озанфаном. У 1924 році виступив з маніфестом «поетизму». У 1925 році перебував у Москві та Ленінграді, де познайомився з представниками радянського конструктивізму.

Карел Тейге один із творців авангардної художньої групи «Деветсил» (діяла в 1920—1930 рр.). Видавав журнал групи (1927—1930). За його ініціативою в Празі виступали Ле Корбюзьє, Ман Рей, Пауль Клее, Володимир Маяковський, Андре Бретон, Вальтер Гропіус. У 1929—1930 роках карел навчався в Баухаузі. У 1934—1938 був членом «Чеської сюрреалістичної групи». У своїх теоретичних роботах поєднав неомарксистську соціологію з психоаналізом, виявляв інтерес до урбаністики, повсюдної життєдіяльності міст, масової культури та непрофесійних мистецтв.

Після 1948 року під тиском соціалістичної влади вийшов з публічного життя. Пееслідувався як «троцькістський виродок». Помер від інфаркту, його архів був підданий перегляду таємної поліції.

Творчість

[ред. | ред. код]

Карел Тейге — автор книг «Фільм» (1925), «Радянська культура» (1927), монографііпро Архипенка(1923), Маяковського і російський футуризм. (1936)

Він переклав з французької мови твори Шарля Бодлера, Лотреамона, Верхарна, Аполлінера, Андре Мальро, труди Луї Деллюка, з російської мови — про І.Еренбурга, статті М. Бухаріна про літературу.

Література

[ред. | ред. код]
  • Chvatík K. Teige a báseň: Karel Teige jako teoretik moderny. Praha: Český Spisovatel, 1994
  • Karel Teige, 1900—1951: l'enfant terrible of the Czech modernist avant-garde/ Eric Dluhosch, Rostislav Švácha, eds. Cambridge: MIT Press, 1999
  • Karel Teige. Prague: Torst, 2001

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118946498 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Karel Teige
  4. Чеська національна авторитетна база даних
  5. а б The Fine Art Archive — 2003.
  6. Česká divadelní encyklopedie
  7. BillionGraves — 2011.
  8. а б RKDartists

Посилання

[ред. | ред. код]