Карен Еллеманн
Карен Еллеманн | |
---|---|
дан. Karen Ellemann | |
Народилася |
26 серпня 1969[1] (54 роки) Charlottenlundd, Данія[1] |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | політична діячка, журналістка, вчителька |
Alma mater | Q12317163? і N. Zahles Seminarieskoled |
Знання мов | данська |
Посада | Міністр соціальних справ Даніїd, Danish Minister for Gender Equalityd, Minister for Nordic Co-operationd, Minister of the Interior of Denmarkd, член Фолькетингуd[2], Minister for the Environmentd, член Фолькетингуd, член Фолькетингуd, член Фолькетингуd і член Фолькетингуd |
Партія | Венстре (Данія) |
Рід | Ellemannd |
Батько | Уффе Еллеман-Єнсен |
Мати | Hanne Ellemann-Jensend |
Брати, сестри | Якоб Еллеманн-Єнсенd |
Нагороди | |
Карен Еллеманн (дан. Karen Ellemann; нар. 26 серпня 1969) — данська політична діячка і журналістка, член партії «Венстре»[3], міністр рівності та північної співпраці Данії (2016—2018), міністр навколишнього середовища (2010—2011), міністр внутрішніх та соціальних справ (2009—2010 та 2015—2016)[4].
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
З 2005 по 2007 рік була членом міської ради в муніципалітеті Рудерсляд. На парламентських виборів 2007 року була обрана до парламенту Данії.
7 квітня 2009 року вона була призначена міністром внутрішніх та соціальних справ у кабінеті прем'єр-міністра Ларса Люкке Расмуссена. У лютому 2010 року вона стала міністром навколишнього середовища та міністром північного співробітництва. 28 червня 2015 року вона була призначена міністром внутрішніх та соціальних справ у кабінеті прем'єр-міністра Ларса Люкке Расмуссена.
На загальних виборах у Данії 2011 та 2015 років, була переобрана у парламент. Після виборів Венстре отримала підтримку більшості у Фолкетингу, і Ларс Люкке Расмуссен знову став прем'єр-міністром, а Карен Еллеманн знову була призначена міністром внутрішніх справ та справ[3]. Обіймала цю посаду до 28 листопада 2016 року, коли Венстре увійшла до коаліційного уряду з Ліберальним союзом та Консервативною народною партією і сформувала вже третій кабінет Ларса Люкке Расмуссена. Обійняла посаду міністра з питань гендерної рівності та північного співробітництва.
2 травня 2018 року Еллеманн покинула уряд, щоб стати лідером парламентської групи Венстре. Стала першою жінкою, яка обійняла цю посаду[5][6].
На загальних виборах у Данії 2019 року, була переобрана у парламент[7].
Критика[ред. | ред. код]
Карен Еллеман вважається суперечливим політиком у Данії через рішення на посаді міністра навколишнього середовища щодо ввезення 6000 тонн високотоксичних хімічних відходів ГХБ, також відомих як гексахлорбензол, з Австралії[8]. Карен Еллеманн переконана, що імпорт є гарною можливістю виявити данське ноу-хау у процесі поводження з відходами ГХБ.
Противники критикували це рішення з через погані екологічні наслідки, які можуть трапились під час перевезення відходів на відстань 22 000 км до Данії.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Карен — донька колишнього міністра закордонних справ, Уффе Еллеманн-Йенсена. Вона є дипломованим вчителем. Вона розлучена і має двох дітей, з якими вона живе в Хорсхольмі.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Karen Ellemann (V)
- ↑ https://www.thedanishparliament.dk/en/members/members-addresses
- ↑ а б Folketinget - Karen Ellemann (V). web.archive.org. 30 червня 2015. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ Karen Ellemann | lex.dk. Den Store Danske (дан.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ Valgte kandidater og stedfortrædere - Folketingsvalg torsdag 18. juni 2015 - Danmarks Statistik. www.dst.dk. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ Valgte kandidater og stedfortrædere - Folketingsvalg torsdag 15. september 2011 - Danmarks Statistik. www.dst.dk. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ Valgte kandidater og stedfortrædere - Folketingsvalg onsdag 5. juni 2019 - Danmarks Statistik. www.dst.dk. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ Orica fails in bid to export toxic waste from Sydney to Denmark | Indymedia Australia. indymedia.org.au. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ Karen Ellemann. Folketinget (дан.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
|