Кариби
.svg)
Кариби (англ. Caribbean; застаріла назва — Вест-Індія від англ. West Indies, букв. «Західна Індія») — група островів в Атлантичному океані між Північною і Південною Америкою. Належить до Північної Америки.
Включає Багамські, Великі Антильські й Малі Антильські острови. Загальна площа 244 890 км² (Великі Антильські — 216 260, Малі Антильські — 14 095 та Багамські — 14 535). Усі Антильські острови значно підіймаються над рівнем моря. Багамські ж острови утворені кораловими рифами. Найвищі гори розташовуються в західній частині Гаїті (2184 м), в східній частині Куби (2375 м) та в північній частині Ямайки (2341 м); східні береги Малих Антильських островів є рівнинами; гори круто спускаються в долини. Численні бухти островів є зручними гаванями. Куба, Віргінські та Багамські острови оточені величезними кораловими рифами, що підіймаються на поверхню моря та вкриті пальмами. Багато островів (особливо Малі Антильські) мають ознаки вулканічного походження.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат Карибських островів доволі схожий. Спекотна та волога пора року — весна, починається в травні; у середині місяця випадає перший періодичний дощ, щоденно близько полудня. Після 14-денних дощів починається посушливе тропічне літо; спека пом'якшується морськими вітрами та східними пасатами, що дмуть впродовж цілого року; не зважаючи на спеку клімат — вологий, що сприяє небезпеці поширення тут жовтої гарячки й інших хвороб, притаманних тропічним країнам. Чистіше повітря в горах. У липні дощі посилюється, особливо на Великих Антильських островах, а на Малих найбільше опадів у серпні та жовтні; тоді ж відбуваються великі повені на річках; з серпня по жовтень бувають урагани, що часто призводять до великих спустошень. З кінця листопада починається зима (порівняно сухий час), що триває до травня — найкращої пори року у цих місцях.
Рослинний та тваринний світ[ред. | ред. код]
Острови вкрито пишною американською рослинністю; у низинах — тропічні рослини, в горах — європейські фруктові дерева; величезні лугові простори (савани) розляглися на великих островах. Основний здобуток островів становлять продукти технічних рослин; ваніль дико росте в лісах Ямайки, агава — на Кубі та Багамських островах; на багатьох островах ростуть індиго, какао, кокосові пальми, тютюн, бавовна. Хлібне дерево пересаджене з Таїті на Ямайку. Із зернових рослин вирощують багато кукурудзи, пшениці — дуже мало. Основні продукти експорту — цукор і кава. Цукрову тростину, що росте на Карибських островах, було завезено сюди з Канарських островів іспанцями в XVI столітті, а кавове дерево — голландцями та французами з Аравії.
До прибуття європейців на островах було дуже мало місцевих видів тварин: агуті, опосум і породи невеликих мавп; доволі багато скорпіонів, змій; в тихих водах живуть каймани. На Ямайці виловлюють черепах; птахи відрізняються блискучим пір'ям: папуги, колібрі. Усі домашні тварини перевезено з Європи, і тепер рогата худоба та коні частково здичавіли, подібно до того, як це сталося в саваннах Південної Америки.
Води карибського басейну наповнені життям. Коралові рифи дають притулок величезній кількості живих істот. Різноманітні види безхребетних, хрящеві й кісткові риби. З великих хижаків тут мешкають різні види акул, зокрема акула-бик, акула тигрова, акула шовкова та карибська рифова акула.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Колумб 1492 року відкрив Багами, Кубу, Гаїті й Пуерто-Рико; на цих островах, а також на Багамських і на Ямайці мешкали два різні племені, що розмовляли різними мовами: кариби — войовниче плем'я та араваки (arrowaks, Arawaks) — мирне. Карибів до кінця XIX століття лишилося небагато на берегах Південної Америки, куди їх переселили іспанці.
Іспанці заснували перші колонії на Кубі; з 1503 року. Усі землі було розділено між європейцями, а тубільців обернено в рабство, а на початку XVII століття вони зовсім вимерли. З другої половини XVI століття острови зовсім занепали: жодне європейське судно не було спроможне перевозити товари, самі мешканці повинні були вести торгівлю тільки з Севільєю, а з 1720 р. — із Кадісом; значна кількість колоністів виселилася, все невеликі міста було знищено з метою припинення контрабандної торгівлі; з 1630 р. колонії зазнали пограбування флібустьєрів, що створили справжню державу розбійників. Зі створенням на Карибах колоній інших європейських держав (з XVII ст. та особливо з половини XVIII століття) карибські колонії почали знову розквітати.
Наприкінці XIX століття всі острови (за винятком Гаїті з сусідніми маленькими островами — 77 254 км²) були колоніями європейських держав:
- Іспанські колонії були найбільшими (площа — 128 148 км²):
- Британські колонії (34 499 км²):
- Ямайка та Кайманові острови — 11 443 км²
- Багамські острови — 14 535 км²
- Тринідад — 4544 км²
- Навітряні острови (Windward Islands), або Барбадос з островами Тобаго, Гренада, Сент-Вінсент, Сент-Люсія, губернаторство Антигуа (Antigua), з островом Антигуа — 2150 км²
- Підвітряні острови (Leeward-Islands), групою островів: Аруба, Кюрасао, Домініка, Монтсеррат (Montserrat), Сент-Крістофер, Невіс, Ангілья (Anguilla) та Тортола (Tortolla), всього — 1827 км²
- Французькі колонії (2858 км²):
- великі острови Мартиніки (988 км²)
- Гваделупа — 1628,43 км²
- Сен-Мартен — 53, 2 км²
- Сен-Бартелемі (21 км²)
- Нідерландські колонії (1130,33 км²) складалися з островів Кюрасао, Сінт-Естатіус (Св. Євстахія) та Саба.
- Данські колонії (359 км²) складалися з островів Св. Хреста (Санта-Крус), Св. Іоана (Сент-Джон) і Св. Хоми (Сент-Томас). Пізніше відійшли до США.
Темношкірі мешканці з'явилися на островах за часів ввезення сюди африканських рабів (близько 1511 р.). У британських колоніях рабство було ліквідовано з 1834 р., на Гаїті рабство зникло з часів повстання негрів наприкінці XVIII століття, у данських колоніях — з 1847 року, у французьких — з 1848 року, потім — у голландських та іспанських колоніях.
Наразі на більший частині Карибських островів розташовані незалежні держави.
Країни та території[ред. | ред. код]
Нижче подана таблиця карибських країн та територій[1][2][3].
- Країни, що мають вихід до вод Карибського моря
| Країна чи територія | Площа (км²)[4] |
Населення (оцінка 2008)[5] |
Густота населення (осбі/км²) |
Столиця |
|---|---|---|---|---|
| Північна Америка | ||||
 Мексика
|
1 964 375 | 112 322 757 | 57.1 | Мехіко |
 Беліз
|
22 966 | 307 000 | 13.4 | Бельмопан |
 Гватемала
|
108 889 | 14 027 000 | 128.8 | Гватемала |
 Гондурас
|
112 492 | 7 466 000 | 66.4 | Тегусігальпа |
.svg){kind=small} Коста-Рика
|
51 100 | 4 579 000 | 89.6 | Сан-Хосе |
 Нікарагуа
|
130 373 | 5 743 000 | 44.1 | Манаґуа |
 Панама[11][note 4]
|
75 417 | 3 454 000 | 45.8 | Панама |
 Сальвадор
|
21 041 | 6 163 000 | 293.0 | Сан-Сальвадор |
| Південна Америка | ||||
 Венесуела
|
912 050 | 26 414 815 | 27,8 | Каракас |
 Гаяна
|
214 970 | 770 794 | 3,6 | Джорджтаун |
 Колумбія
|
1 138 910 | 45 013 674 | 37,7 | Богота |
 Суринам
|
163 270 | 438 144 | 2,7 | Парамарибо |
 Французька Гвіана (Франція)
|
91 000 | 209 000 | 2,1 | Каєнна |
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Хоча острови знаходяться а Атлантичному океані, а не в Карибському морі, ООН відносить їх до країн карибського басейну.
- ↑ У зв'язку із виверженням вулкану, що почалося в липні 1995 року, більша частина Плімуту була зруйнована, керівництво острова перемістилося в Брейдс, але Плімут все ще де-юре залишається адміністративним центром.
- ↑ Хоча острови знаходяться а Атлантичному океані, а не в Карибському морі, ООН відносить їх до країн карибського басейну.
- ↑ Панаму зазвичай відносять до Північної Америки, хоча деякі автори ділять її по Панамському каналу. Дані наведені для всієї країни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ CommerceConnect.gov. Security and Prosperity Partnership Of North America. Spp.gov. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 14 листопада 2010.
- ↑ Ecoregions of North America. United States Environmental Protection Agency. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 30 травня 2011.
- ↑ What's the difference between North, Latin, Central, Middle, South, Spanish and Anglo America? [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.], about.com
- ↑ а б Якщо не вказано інше, площа взята з Demographic Yearbook—Table 3: Population by sex, rate of population increase, surface area and density (PDF). United Nations Statistics Division. 2008. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
- ↑ а б Якщо не вказано інше, населення взята з Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). World Population Prospects, Table A.1 (PDF). 2008 revision. United Nations. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009.
- ↑ а б в г д Оцінка населення взята з Central Bureau of Statistics Netherlands Antilles. Statistical information: Population. Government of the Netherlands Antilles. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
- ↑ Insee - Populations légales 2008 - 971-Guadeloupe. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011.
- ↑ Insee - Populations légales 2008 - 972-Martinique. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011.
- ↑ а б Дані взяті з The World Factbook: 2010 edition. Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 14 жовтня 2010.
- ↑ а б Оцінка чисельності населення за 2010 взята з The World Factbook: 2010 edition. Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2010.
- ↑ а б Згідно з означеннями, Аруба, Бонейр, Кюрасао, Панама та Тринідад і Тобаго мають території і в Північній, і в Південній Америках.
| ||||||||||||||||||||||||||
|
