Перейти до вмісту

Каринтія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каринтія

нім. Kärnten

Герб Каринтії Прапор Каринтії
Федеральна земля:
Каринтія
Адм. центр Клагенфурт-ам-Вертерзее
Країна  Австрія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрія Австрія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Зальцбург, Тіроль, Штирія, Фріулі-Венеція-Джулія, Венето Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Офіційна мова німецька, словенська
Населення
 - повне 559 891 чол.
 - густота 59 чол./км²
Етнікон італ. carinziani Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа
 - повна 9 536 км²
Висота
 - максимальна 1449 м
 - мінімальна 1449 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Голова Уряду Пітер Кайзер
Вебсайт ktn.gv.at
ISO 3166-2 AT-2

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Каринтія

Кари́нтія (нім. Kärnten, словен. Koroška) — федеральна земля Австрії. Найпівденніша провінція Австрії, межує з провінцією Тіроль на заході, Штирією на півночі і сході, а також Італією та Словенією на півдні.

Назва Carinthia, можливо, походить від кельтського «karanto», що в перекладі означає «камінь». Карнбург, Караванкен і схожі назви належать до одного кореня. У венеційців також є слово Каранта для сухого і твердого ґрунту, під фріланском Каранта з аналогічним значенням. Ймовірно, найперша згадка назви Каринтія була в космографії анонімного Равеннатена, яку датують 8-9 ст.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Статутні міста

[ред. | ред. код]

Округи

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

У далекому минулому Каринтія була резиденцією кельтських королів, західноримською провінцією, герцогством німецьким, власністю Габсбургів. Вона зберегла пам'ятники архітектурної й культурної спадщини: собори, монастирі, замки і фортеці XII—XVII ст.

Культурним центром Каринтії вважається місто Філлах.

Озеро Вертезеє

Економіка

[ред. | ред. код]

Основні галузі економіки: туризм, електроніка, машинобудування, гірнича і лісова промисловість.

Серед відомих уроженців Йозеф Стефан — фізик, відомий законом Стефана — Больцмана.

Фрідріх Енгельс в марксистській газеті «Neue Rheinische Zeitung» писав про Каринтію так:

Перейдемо тепер до Австрії у власному розумінні слова. Розташована на південь від Судетських і Карпатських гір, у верхній долині Ельби і в області середнього Дунаю, Австрія в епоху раннього середньовіччя була країною, населеною виключно слов'янами. Ці слов'яни за мовою та звичаями належать до тієї ж народності, що і турецькі слов'яни, серби, босняки, болгари, фракійські і македонські слов'яни; ця народність, на відміну від поляків і росіян, носить назву південних слов'ян. Крім цих споріднених слов'янських народностей, вся величезна область від Чорного моря до Богемського лісу і Тірольських Альп була населена тільки на півдні Балкан нечисленними греками і в області нижнього Дунаю — розсіяними тут і там волохами, що говорять румунською мовою.

У цю компактну слов'янську масу вклинилися, із заходу німці, а зі сходу — мадяри. Німецький елемент завоював західну частину Богемії і просунувся по обидва боки Дунаю аж до земель по той бік Лейти. Ерцгерцогство Австрія, частина Моравії, велика частина Штирії були германізовані і, таким чином, відокремили чехів і моравів від жителів Каринтії і Крайни. Трансільванія і середня Угорщина аж до німецького кордону були таким же чином абсолютно очищені від слов'ян і зайняті мадярами, які відокремили тут словаків і деякі русинські місцевості (на півночі) від сербів, хорватів і словенців, підпорядкувавши собі всі ці народи. Нарешті, турки, за прикладом візантійців, підкорили слов'ян на південь від Дунаю і Сави, і історична роль південних слов'ян була назавжди зіграна.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Туристичне країнознавство. Європа Навч. посіб. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид. — К. : ЦУЛ, 2010. — 224 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зальцбург Штирія
Тіроль Штирія
Італія Італія Словенія Словенія