Каринтія (Словенія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Словенська Каринтія

Карінтія (словен. Koroška, Аудіо вимоваопис файлу, нім. Kärnten), також Словенська Каринтія або Словенська Корошка ( Slovenska Koroška ), [notes 1] — це історична область на півночі Словенії. [notes 2] Термін відноситься до південного сходу колишнього Герцогства Каринтія, який після Першої світової війни був виділений Королівству сербів, хорватів і словенців відповідно до Сен-Жерменського мирного договору. Він не має чіткого центру, але у кожній з трьох центральних річкових долин серед сильно лісових гір є локальні центри. [2]

З моменту вступу Словенії до Європейського Союзу в травні 2004 року було зроблено багато зусиль для реінтеграції Каринтії як культурної, туристичної та економічної одиниці. [3] Цей історичний регіон не має офіційного статусу адміністративного округу в межах Словенії, хоча асоціація з неформальною провінцією ( pokrajina ) досить поширена.

Історія[ред. | ред. код]

Назва походить від ранніх середньовічних слов'янських князівств Карантанія, територія яких простягалася від сучасного австрійської Карінтії аж до штирійських земель на річці Сава. Область була частиною Імперського Каринтійського герцогства, заснованого в 976 році і керувалася палатою Габсбургів з 1335 року, яка в 1867 році стала королівською землею Цислейтанської Австро-Угорщини. Після поразки Австрії під час Першої світової війни новостворене Королівство сербів, хорватів і словенців (згодом перейменоване в Югославію) у 1919 р. Окупувало Південну Карінтію. Долина Межа, територія навколо Дравограда і Єзерського, які сьогодні є територією Словенії, була відірвана без референдуму, а в окупованому регіоні на північ і захід від цього 10 жовтня 1920 року виборці на Каринтійській плебісциті визначили, що територія повинна стати частиною новоствореної Першої Австрійської Республіки.

Під час Балканської кампанії 1941 року Другої світової війни ця територія була приєднана до складу нацистської Німеччини і перебувала під управлінням рейхсгау Карінтії на чолі з Фрідріхом Райнером. Після німецької капітуляції в травні 1945 року югославські партизани увійшли до регіону, вбивши численних колаборантів, що стали відомими в контексті Бляйбурзької різанини. Територія навколо Дравограда (Отишкий Врх, Селовець, Буковська Вас, Шентянж-при-Дравограду) і Превалє (Леше, Поляна) є місцем кількох масових поховань. Після війни регіон увійшов до складу Соціалістичної Республіки Словенія, після розпаду Югославії в 1991 році став частиною незалежної Словенії.

Нотатки[ред. | ред. код]

  1. У географічних джерелах терміни' 'Погорський Драванський край' '(словен. Pohorsko Podravje), «Верхній Драванський край» (словен. Zgornje Podravje), і Гірський Дравенський край (словен. Gorato Podravje) також використовувалися. [1] У популярних джерелах найвідомішою була назва "Каринтія" (Koroška pokrajina), особливо з 1955 по 1994 рік.[1]
  2. Термін "словенська Карінтія" може також позначати південну частину австрійської Карінтії, де проживають словенці. У цьому випадку використовувався термін "Південно-Східна Карінтія", що охоплює Каринтію в Словенії та долину Яуна (словен. Podjuna) в Австрії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Keber, Štefan (2008). Slovenska Koroška – Zgodovinsko-geografski oris. Kronika (Slovenian, English, German) (Zveza zgodovinskih društev za Slovenijo, sekcija za krajevno zgodovino [Section for the History of Places, Union of Historical Societies of Slovenia]) 56 (2). ISSN 0023-4923. 
  2. Koroška. Portrait of the Regions – Slovenia 9. Office for Official Publications of the European Communities. 2000. ISBN 92-828-9404-5. 
  3. Buhvald, Peter (2010). Diplomsko delo: Državna meja na Koroškem - most ali prepreka med občinama Pliberk in Prevalje [Diploma Thesis: The State Border in Carinthia - a Bridge or a Barrier between the Municipalities of Bleiburg and Prevalje] (Slovenian, English). с. 8. [недоступне посилання з липень 2019]