Карла Бруні
| Карла Бруні | |
|---|---|
| Carla Bruni | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 грудня 1967 (54 роки) |
| Місце народження |
Турин,  Італія |
| Роки активності | 2002 — тепер. час |
| Громадянство |
 Франція |
| Віросповідання | католицтво |
| Професія | колишня модель, співачка, композитор, автор пісень |
| Освіта | ліцей Жансон-де-Саї і Університет Париж I Пантеон-Сорбонна |
| Співацький голос | контральто |
| Жанри | Французька поп музика[1][2] |
| Лейбл | Naïve |
| Нагороди | |
| carlabruni.com | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Ка́рла Бру́ні Теде́скі (італ. Carla Bruni Tedeschi; *23 грудня 1967, Турин) — французька співачка італійського походження, колишня модель, дружина колишнього президента Франції Ніколя Саркозі.
Дитинство і юність[ред. | ред. код]
Народилася 23 грудня 1967 року в Турині (Італія).
Дочка оперного композитора і багатого промисловця Альберто Бруні Тедескі (Alberto Bruni Tedeschi) і акторки кіно та піаністки Марізи Боріні (Marysa Borini). Її старша сестра — акторка, сценарист і режисер Валерія Бруні Тедескі. 1973 року родина Карли Бруні переїжджає до Франції. Карла навчається грі на піаніно та гітарі. З наймолодшого віку вона була в оточенні музики та успадкувала від своєї родини любов до цього мистецтва. Карла навчається в приватних інтернатах Швейцарії та Франції. Пізніше вивчає архітектуру в Парижі.
Кар'єра моделі[ред. | ред. код]
У віці дев'ятнадцяти років полишає навчання і пробує себе як модель паризького агентства City Models. Дуже швидко її помічають і Карла Бруні стає топ-моделлю міжнародного рівня та зіркою обкладинок журналів мод. 1995 року вона грає свою першу роль у фільмі Catwalk Річарда Лікока (Richard Leacock[en]), а 1997 року в Paparazzi Алена Берберіана (Alain Berberian). Того ж року, у віці 29 років вона завершує свою десятирічну кар'єру моделі. Карла Бруні віддається своїй пристрасті — музиці.
Автор і виконавець пісень[ред. | ред. код]
1999 року зустрічається з Жюльєном Клерком (Julien Clerc) і зізнається співаку, що пише пісні. За кілька тижнів вона надсилає йому слова пісні Si j’étais elle. Жюльєн Клерк кладе їх на музику і випускає альбом Si j’étais elle, для якого Карла Бруні написала ще шість пісень. У 2000 році було продано понад 250 000 копій альбому.
2002 року пише слова і музику власного альбому Quelqu'un m'a dit. Акомпанемент на гітарі для нього виконав французький музикант Луї Бертиньяк (Louis Bertignac). Прості, але оригінальні фолькові балади у виконанні тендітного голосу Карли Бруні зачарували критику і публіку. Було продано понад 1,2 мільйона копій у Франції і 800 000 за кордоном.
2003 року Карла Бруні отримала нагороду Victoires de la musique в категорії Виконавиця року. І того ж року нагороду Prix Raoul Breton французької Спілки авторів, композиторів та видавців музики.
На зимових Олімпійських іграх в Турині 2006 року Карла Бруні несла італійський прапор на церемонії відкриття.
У січні 2007 року вийшов другий альбом Карли Бруні No Promises, в якому вірші англомовних поетів покладені на її власну музику. За 2007 рік було продано лише 80 000 копій диску.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Карла Бруні має імідж жінки, що підкорює чоловіків. Вона неодноразово з'являлася на шпальтах преси в обіймах рок-зірок Еріка Клептона, Юрія Лози та Міка Джаггера, мультимільярдера Дональда Трампа, акторів Кевіна Костнера та Венсана Переза (Vincent Pérez), адвоката Арно Кларсфелда (Arno Klarsfeld). Коли Карла Бруні жила з видавцем Жаном-Полем Ентовеном (Jean-Paul Enthoven) у неї виник зв'язок з його сином Рафаелем (Raphaël Enthoven), з яким вона одружилася і від якого народила дитину в 2001 році. Карла стала одним із персонажів першого бестселера Жюстіни Леві (Justine Lévy) Rien de grave, в якому авторка — колишня жінка Рафаеля, полишена ним заради Карли — переповіла свою історію занепаду та повернення до життя після розлучення.
У грудні 2007 року сайт французького тижневика L'Express оприлюднив фотографії Карли Бруні в компанії щойно розлученого президента Франції Ніколя Саркозі, що мало гучний розголос у французьких та світових ЗМІ. Пара провела разом різдвяну відпустку в Єгипті та Йорданії. 8 січня 2008 року Саркозі на прес-конференції підтвердив намір одружитися з Карлою Бруні. Вони одружилися 2 лютого 2008 року в Єлисейському палаці (Резиденція президента Франції) в присутності лише найближчих родичів та друзів.
Дискографія[ред. | ред. код]
Quelqu'un m'a dit (Хтось сказав мені)[ред. | ред. код]
Вийшов у березні 2002 року. Фірма звукозапису: Naïve
| # | Назва пісні |
|---|---|
| 1. | Quelqu'un m'a dit (Хтось сказав мені) |
| 2. | Raphaël (Рафаель) |
| 3. | Tout le monde (Всі) |
| 4. | La noyée (Потопельниця) |
| 5. | Le toi du moi (Мій ти) |
| 6. | Le ciel dans une chambre (Небо в кімнаті) |
| 7. | J'en connais (Я знаю таких) |
| 8. | Le plus beau du quartier (Перший красень) |
| 9. | Chanson triste (Сумна пісня) |
| 10. | L'excessive (Надмірна) |
| 11. | L'amour (Кохання) |
| 12. | La dernière minute (Остання хвилина) |
No Promises (Без обіцянок)[ред. | ред. код]
Вийшов у січні 2007 року. Лейбл: Naïve
| # | Назва пісні | Автор тексту |
|---|---|---|
| 1. | «Those Dancing Days Are Gone» | Їтс Вільям Батлер |
| 2. | «Before the World Was Made» | Їтс Вільям Батлер |
| 3. | «Lady Weeping at the Crossroads» | W.H. Auden |
| 4. | «I Felt My Life With Both My Hands» | Emily Dickinson |
| 5. | «Promises Like Piecrust» | Christina Rossetti |
| 6. | «Autumn» | Walter de la Mare |
| 7. | «If You Were Coming in the Fall» | Emily Dickinson |
| 8. | «I Went to Heaven» | Emily Dickinson |
| 9. | «Afternoon» | Dorothy Parker |
| 10. | «Ballad at Thirty Five» | Dorothy Parker |
| 11. | «At Last the Secret Is Out» | W.H. Auden |
| 12. | «Those Dancing Days Are Gone (альтернативна версія)» | Їтс Вільям Батлер |
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Карли Бруні
- Ніколя Саркозі побрався з Карлою Бруні[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)
|
