Карла (печери)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карла
Зображення
Країна Flag of India.svg Індія[1]
Адміністративна одиниця Pune districtd[1]
Статус спадщини пам'ятник національного значенняd[1]
CMNS: Карла у Вікісховищі

Координати: 18°46′59″ пн. ш. 73°28′14″ сх. д. / 18.78333333002778005° пн. ш. 73.47055556002777621° сх. д. / 18.78333333002778005; 73.47055556002777621

Печери Карла (Karla Caves) — це комплекс стародавніх буддійських печер, вирубаних у скелі в Карлі поблизу Лонавали, штат Махараштра. Він знаходиться всього за 10,9 кілометра від Лонавали. Інші печери в цьому районі - це печери Бхаджа, буддійська печера Патан, печери Бедсе і печери Насік. Святині розвивалися протягом цього періоду – з 2 століття до нашої ери до V століття нашої ери. Вважається, що найдавніша з печерних святинь датується 160 р. до н.е., оскільки виникла поблизу великого стародавнього торгового шляху, що йшов на схід від Аравійського моря в Декан.

Група в Карлі є одним із найстаріших і менша серед багатьох вирубаних у скелях буддійських місць у Махараштрі, але є однією з найвідоміших завдяки знаменитій «Гранд Чайтья» (Печера 8), яка є «найбільшим та найбільш збереженим» чайтья залом того часу, а також містить велику кількість скульптури. [2]

Багато торговців і правителі Сатавахани давали кошти на будівництво цих печер. Розташування у Карлі в Махараштрі знаменує поділ між Північною Індією та Південною Індією. [3] Буддисти мали тенденцію розміщувати свої монастирські установи в природних географічних утвореннях поблизу основних торговельних шляхів, щоб забезпечити житло для мандрівних торговців. [4] Сьогодні печерний комплекс є пам'ятником Археологічної служби Індії. [5]

Приналежність[ред. | ред. код]

Печери історично були пов’язані з буддистською сектою Махасангіка, яка мала велику популярність у цьому регіоні Індії, а також багате заступництво. [6] [7] У печерах розташований буддійський монастир, що датується 2 століттям до нашої ери. Колись у монастирі стояли два 15-метрові грандіозні стовпи за межами чайтьї. Зараз залишився лише один із них, а місце, що залишилося, займає храм, присвячений богині Еквірі, якій найбільше поклоняється громада Аагрі та Колі в Мумбаї.

Архітектура[ред. | ред. код]

Стежка до печер Карла.

Печерний комплекс Карла побудований на скелястому схилі близько 60 kilometres (37 mi) від Пуни, з великими вікнами, вирізаними в скелі, щоб освітлювати внутрішні приміщення печери. [8] Ці печери є лише частиною серед великої кількості подібних печер, розкопаних на пагорбах Сахьядрі початку 1 тисячоліття нашої ери. Всього в групі 16 печер, 3 з яких є печерами Махаяни. [9]

Велика печера Чайтья[ред. | ред. код]

У головній печері, яка називається Велика печера Чайтья, або печера № 8, є велика, витончено різьблена чайтья, або молитовний зал, датований 120 роком нашої ери. Це найбільша вирубана в скелі чайтья в Індії, розміром 45 metres (148 ft) довжиною до 14 metres (46 ft) заввишки. У залі представлені скульптури тварин, таких як леви та слони.

Меценати[ред. | ред. код]

Напис на веранді із згадкою про завершення

Ця печера Велика Чайтья, найбільша в Південній Азії, була побудована між 50 і 70 роками нашої ери [10] і 120 н.е., під час правління правителя Західних кшатрапів Нагапани, про що згадується в написі про освячення печери. [11] [12] [13] Численні жертводавці, в основному місцеві купці, деякі з них явани, а також буддійські ченці та черниці, надавали пожертвування на будівництво печери Чайтья, про що свідчать їхні присвяти. [14] Напис серед скульптурних прикрас на лівому кінці веранди згадує про завершення печери місцевим купцем або банкіром ("сеттхі") на ім'я Бгутапала з Вайджаянті. [15] [16] Завершення печери, згадане Бхутапалою, і може стосуватися завершального етапу декорування. [17] Приблизно через покоління після Нагапани правитель Сатавахани Вашиштіпутра Пулумайї (130-159 рр. н. е.) також залишив присвяту. [18]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://asi.nic.in/alphabetical-list-of-monuments-maharashtra-mumbai/
  2. Michell, 374
  3. Later Andhra Period India. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 24 січня 2007. 
  4. Keay, John (2000). India: A History. New York, USA: Grove Press. с. 123–127. ISBN 0-8021-3797-0. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 17 червня 2022. 
  5. Karla Caves. NIC. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 19 травня 2012. 
  6. Dutt, Nalinaksha. Buddhist Sects in India. 1998. p. 62
  7. Gadkari, Jayant. Society and Religion: From Rgveda to Puranas. 1996. p. 198
  8. Cave Architecture. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 15 лютого 2007. 
  9. Le, Huu Phuoc (2010). Buddhist Architecture (англ.). Grafikol. с. 108. ISBN 9780984404308. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 17 червня 2022. 
  10. Miller, Barbara Stoler. The Powers of Art: Patronage in Indian Culture (англ.). Oxford University Press. с. 41–42. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 17 червня 2022. 
  11. World Heritage Monuments and Related Edifices in India, Volume 1 ʻAlī Jāvīd, Tabassum Javeed, Algora Publishing, 2008 p.42 [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.]
  12. Southern India: A Guide to Monuments Sites & Museums, by George Michell, Roli Books Private Limited, 1 mai 2013 p.72 [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.]
  13. "This hall is assigned to the brief period of Kshatrapas rule in the western Deccan during the 1st century." in Guide to Monuments of India 1: Buddhist, Jain, Hindu - by George Michell, Philip H. Davies, Viking - 1989 Page 374
  14. Miller, Barbara Stoler. The Powers of Art: Patronage in Indian Culture (англ.). Oxford University Press. с. 40–42. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 17 червня 2022. 
  15. Senart, A. EPIGRAPHIA INDICA VOL 7 (порт.). MANAGER OF PUBLICATIONS, DELHI. с. 48–49. 
  16. Barrett, Douglas E. (1958). A Guide to the Karla Caves (англ.). Bhulabhai Memorial Institute. с. 8. 
  17. "the claim of Bhutapala, the merchant (sethi) from Vejayanti, that he completed this stone mansion, the finest in all of India (jambudipamhi utamam selaghara parinithapitam), is intriguing. He makes this claim in an inscription at the left end of the veranda. It is possible that he refers to the many-storeyed mansion in relief on the walls of the veranda when he speaks of the finest selaghara in all of Jambudvipa; on the other hand, the word ghara has clearly been used by the carpenter Sami to indicate the chaitya as a whole. If Bhutapala's claim relates to the chaitya itself, it is probable that he arrived on the scene at the critical period when the chaitya was in its finishing stages, and helped to complete it with numerous small donations" Miller, Barbara Stoler. The Powers of Art: Patronage in Indian Culture (англ.). Oxford University Press. с. 41–42. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 17 червня 2022. 
  18. Royal patronage of Buddhism in ancient India, by Kanai Lal Hazra - 1984 - Page 176