Карликова галактика Дракон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карликова галактика Дракон
Карликова галактика Дракон
Тип об'єкта dE0 pec[1]
Відкривач А.Дж.Вілсон з Ловеллівської обсерваторії
Дата відкриття 1954
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'я  Дракон 
Пряме піднесення 17h 20m 12.4s[1]
Схилення
Вигляд
Габбл-тип :
Видима зоряна величина +10,9 m
Фотографічна зоряна величина
Видимий діаметр
Яскравість поверхні
Фізичні дані
Відстань 260 ± 30 св.р. (80 ± 10 кілопарсек)[2][3] св.р.
Кутове положення
Червоний зсув -292 ± 21 км/сек[1]
Абсолютна зоряна величина -8,6[1]m
Променева швидкість
Радіус
Абсолютний діаметр 35′.5 × 24′.5[1]
Маса
Властивості Об'єкт з найвищою відомою концентрацією темної матерії
Позначення
Draco Dwarf Spheroidal,[1] Draco dSph,[4] UGC 10822,[1]

PGC 60095,[1] DDO 208,[1]

Карликова галактика Дракона — це карликова сфероїдальна галактика, яку відкрив Альберт Джордж Вілсон з Ловеллівської обсерваторії 1954 року на фотографічних пластинках огляду неба Паломарською обсерваторією (POSS) Національного географічного товариства[5]. Вона є частиною Місцевої групи і супутником Чумацького Шляху. Галактика розташована у напрямку сузір'я Дракона на 34,6°[6], вище галактичної площини.

Характеристики[ред. | ред. код]

Пол В.Ходж проаналізував розподіл зір галактики 1964 року й дійшов висновку, що її еліптичність дорівнює 0,29 ± 0,04[6]. Недавні дослідження показали, що галактика може потенційно містити велику кількість темної матерії[7]. Маючи абсолютну зоряну величину -8,6[c] і загальну світність лише 2×105 L, вона є одним з найтьмяніших супутників нашого Чумацького Шляху[4].

У галактиці міститься багато зір відгалуження червоних гігантів (RGB); виявлено п'ять вуглецевих зір і ймовірно чотири зорі асимтотичного відгалуження гігантів (AGB)[4].

Відстань галактики від Землі оцінюється як 80 ± 10 кілопарсек[2][3], а розміри — 830 ± 100 × 570 ± 70 парсек.[d]

Зорі типу RR Ліри[ред. | ред. код]

1961 року Вальтер Бааде і Генрієтта Х. Своуп вивчали карлик Дракона і виявили там понад 260 змінних, із 138 зір у центрі скупчення всі (крім п'яти) були визначені як змінні типу RR Ліри[8]. За цими даними, модуль відстані зір типу RR Ліри становить 19,55[a] — тобто середня відстань до галактики становить 81 кілопарсек.[b]

Металічність[ред. | ред. код]

Карликова галактика Дракона здебільшого складається зі старих зір і незначної кількості міжзоряної речовини (майже не містить пилу).[4] 75 %-90 % її зір сформувались ~10 млрд років, а пізніше (близько 2-3 млрд років тому) відбувся невеликий спалах зореутворення[9]. Галактика має одиничний гаусівський розподіл з середньою металічністю [Fe/h] = −1,74 dex зі стандартним відхиленням (Сигма/σ) = 0,24 dex і невеликим хвостом з багатих на метали зір[4]. На центральній ділянці сконцентровано більш металічні зорі, там більше зір червоного горизонтального відгалуження, ніж блакитного горизонтального відгалуження[4].

Темна матерія[ред. | ред. код]

Карликові сфероїдальні галактики стали головними об'єктами для вивчення темної матерії. Карликова галактика Дракона була однією з тих, що привернула особливу увагу. Обчислення променевої швидкості показали велику внутрішню дисперсію швидкості, яка дає співвідношення маса/світність до 440 М/L, що передбачає велику кількість темної матерії. Було висловлено припущення, що велика дисперсія швидкості може бути пояснена припливною деформацією (рухом практично непов'язаних зоряних потоків від карликової галактика, яка припливно деформована гравітацією Чумацького Шляху). Однак вузька ширина горизонтального відгалуження карлика Дракона не відповідає такій моделі[10]. Таким чином для пояснення дисперсії швидкості залишилася лише темна матерія й станом на 2007 рік карлик Дракона був об'єктом з найбільшим домінуванням темної матерії[4] Розподіл темної матерії всередині карлика Дракона є принаймні майже ізотермічним.[7].

На великих радіусах, дисперсія радіальної швидкості демонструє дивну поведінку. Одним з можливих пояснень може бути наявність більше ніж одного типу зоряного населення. Це викликає необхідність подальшого вивчення металічності й віку зоряного населення карлика Дракона та карликових сфероїдальних галактик у цілому[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ^ Припускаючи для змінних RR Ліри абсолютну зоряну величину у +0,5V, видимий модуль відстані (m — M) для карлика Дракона становитиме 19,58[6]. Віднявши червоний зсув галактики у розмірі 0.03 ± 0.01[4] ми отримаємо справжній модуль відстані 19,55
  2. .
  3. ^  Застосовуючи формулу модуля відстані 1×10(0.2 * 19.55 + 1) ми отримаємо оціночну відстань до галактики (на підставі світності змінних RR Ліри) у 81 кілопарсек.
  4. ^ Видима зоряна величина = 10,9[1] — модуль відстані 19.52 (80 кілопарсек) = −8.6
  5. ^ відстань 80 ± 10 кілопарсек × tg(кутовий_діаметр = 35′.5 × 24′.5[1]) = діаметр 830 ± 100 × 570 ± 70 парсек

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for Draco Dwarf. Процитовано 2008-04-08. 
  2. а б I. D. Karachentsev; V. E. Karachentseva; W. K. Hutchmeier; D. I. Makarov (2004). A Catalog of Neighboring Galaxies. Astronomical Journal 127 (4): 2031–2068. Bibcode:2004AJ....127.2031K. doi:10.1086/382905. 
  3. а б Karachentsev, I. D.; Kashibadze, O. G. (2006). Masses of the local group and of the M81 group estimated from distortions in the local velocity field. Astrophysics 49 (1): 3–18. Bibcode:2006Ap.....49....3K. doi:10.1007/s10511-006-0002-6. 
  4. а б в г д е ж и к Faria, D.; Feltzing, S.; Lundström, I.; Gilmore, G.; Wahlgren, G. M.; Ardeberg, A.; Linde, P. (April 2, 2007). The usage of Strömgren photometry in studies of local group dwarf spheroidal galaxies. Application to Draco: a new catalogue of Draco members and a study of the metallicity distribution function and radial gradients. Astronomy and Astrophysics 465 (2): 357–373. Bibcode:2007A&A...465..357F. arXiv:astro-ph/0611883. doi:10.1051/0004-6361:20065244. 
  5. Wilson, Albert George (February 1955). Sculptor-Type Systems in the Local Group of Galaxies. Publications of the Astronomical Society of the Pacific 67 (394): 27–29. Bibcode:1955PASP...67...27W. doi:10.1086/126754. 
  6. а б в Hodge, Paul W. (December 1964). Distribution of stars in the Draco dwarf galaxy. The Astronomical Journal 69: 853. Bibcode:1964AJ.....69..853H. doi:10.1086/109360. 
  7. а б Tyler, Craig (July 2002). Particle dark matter constraints from the Draco dwarf galaxy. Physical Review D 66 (2): 023509. Bibcode:2002PhRvD..66b3509T. arXiv:astro-ph/0203242. doi:10.1103/PhysRevD.66.023509. 
  8. Baade, Walter; Swope, Henrietta H. (September 1961). The Draco system, a dwarf galaxy. The Astronomical Journal 66: 300–347. Bibcode:1961AJ.....66..300B. doi:10.1086/108431. 
  9. Aparicio, Antonio; Carrera, Ricardo; Martínez-Delgado, David (November 2001). The Star Formation History and Morphological Evolution of the Draco Dwarf Spheroidal Galaxy. The Astronomical Journal 122 (5): 2524–2537. Bibcode:2001AJ....122.2524A. arXiv:astro-ph/0108159. doi:10.1086/323535. 
  10. Mashchenko, Sergey; Sills, Alison; Couchman, H. M. (March 2006). Constraining Global Properties of the Draco Dwarf Spheroidal Galaxy. The Astrophysical Journal 640 (1): 252–269. Bibcode:2006ApJ...640..252M. arXiv:astro-ph/0511567. doi:10.1086/499940. 

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: Карта зоряного неба 17г 20м 12.4с, +57° 54′ 55″